Ужгород: Голова ДПА Закарпаття Василь Іванчо стверджує, що масових перевірок податківці не проводять
У регіональних ЗМІ, зокрема на телебаченні, останнім часом поширюється інформація про те, що нібито податкова має наміри здійснювати тотальні перевірки приватних підприємців-платників єдиного податку і застосовувати значні штрафні санкції за порушення ведення обліку товарних запасів такими підприємцями. Наскільки ця інформація відповідає дійсності ми попросили прокоментувати голову ДПА у Закарпатській області Василя Іванчо.
— Хотів би наголосити, – розпочав Василь Іванчо, – що сьогодні через засоби масової інформації відбувається штучне нагнітання ситуації у середовищі приватних підприємців. Зумовлено це і окремими політичними моментами місцевого характеру. Можливо, хтось хоче перед виборами до органів місцевого самоврядування заробити політичні дивіденди. Однак я не хотів би на цьому зупинятися.
У Закарпатті нині нараховується понад 66,5 тисяч суб’єктів господарської діяльності-фізичних осіб, із них 30,6 тисяч підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. Значення малого бізнесу у ринковій економіці дуже велике: це створення нових робочих місць, забезпечення досить вагомої частки бюджетних надходжень. Лише у минулому році підприємці області забезпечили надходження від сплати єдиного податку 72,3 млн. грн. Внесок підприємців у розвиток краю ми цінуємо.
Безперечно, спрощена система оподаткування має ряд переваг, через що і користується такою популярністю: скорочується загальна кількість податків, які потрібно сплачувати, значно полегшується документальний облік господарської діяльності платників податків, полегшується ведення податкової звітності. Однак законодавчі норми, яких потрібно дотримуватися, ніхто не скасовував. Зокрема, що стосується ведення Книги обліку доходів і витрат.
— Чи мають під собою грунт закиди представників малого підприємництва, що вимоги податківців, зокрема, щодо обліку товарів, є неправомірними?
— Форма 10 Книги обліку доходів і витрат, яка і стала каменем спотикання у стосунках підприємців з податковою, діє з 1993 року. І жодних змін до неї за останні 17 років не вносилося.
Хотів би також нагадати усім підприємцям-платникам єдиного податку, що Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ще у 1995 році зобов’язав їх вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. У грудні 2000 року статтю 9 цього Закону доповнено пунктом 6, згідно із яким встановлено винятки, коли не є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій. А саме – за умови ведення такими особами Книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, затверджений урядовою постановою від 26 вересня 2001 року за №1269, передбачає обов’язкове занесення наступних відомостей: порядкового номеру запису; дати здійснення операції, пов’язаної з проведеними витратами або отриманими доходами; суму витрат за фактом їх здійснення, суму вартості товарів, отриманих для їх продажу, та суму виручки від продажу товарів або надання послуг з підсумком за день.
Нічого нового податкова не вигадала, ми лише вимагаємо від підприємців дотримання вищезазначеного Закону та Постанови. Усі підприємці повинні бути в рівних умовах – здійснювати торгівлю лише облікованими товарами. Просто в одних це фіксується через касовий апарат, в інших через розрахункові квитанції, а в підприємців-єдинників – у Книзі обліку доходів і витрат.
— Чому про масові порушення під час ведення обліку товарів заговорили лише зараз?
— Як зазначалося вище, законодавчі і нормативні акти діють уже давно. У 2009 році Державна податкова адміністрація України лише роз’яснила порядок застосування санкцій до платників єдиного податку у двократному розмірі вартості необлікованого товару.
Те, що підприємці-єдинники недостатньо обізнані з порядком ведення Книги доходів і витрат суб’єктами підприємництва, з’ясувалося під час проведення операції “Щит”. Нагадаю, комплекс заходів під такою назвою проводиться з початку квітня ц.р. і спрямований він насамперед на протидію незаконному переміщенню товарів через кордон та їх подальшому обігу на внутрішньому ринку України.
Так-от, у рамках проведення цієї операції ми і виявили, що більшість наших підприємців неправильно ведуть Книгу обліку доходів і витрат. Порушення ж цих вимог тягне за собою фінансові санкції. Тому, аби усунути зазначену ситуацію, у травні було проведено кущові семінари по всій області з цього питання. Семінари відвідали понад тисячу осіб, що ще раз підтвердило актуальність такої роз’яснювальної роботи.
Я прийшов на посаду голови ДПА в області наприкінці квітня і одразу після отримання сигналів травневий план проведення перевірок у цьому напрямку був скоригований, ми практично не проводили перевірки підприємців-єдинників. Варто зазначити, що до плану проведення перевірок включаються лише ризикові суб’єкти господарювання, у кожному конкретному випадку ведеться серйозна доперевірочна аналітична робота. Тобто про масові перевірки чи особливу увагу до якогось міста або району взагалі мова не йде. Якщо звернутися до цифр, які будуть більш красномовними, то у минулому році було перевірено усього 1% із усіх суб’єктів господарювання, а приватних підприємців серед них зовсім мало. Цього року перевірок планується ще менше.
– Про які ризикові суб‘єкти господарювання йде мова, хто найперше потрапляє у поле зору податківців?
— В області сьогодні працює чимало суб’єктів господарювання, які торгують ювелірними виробами, виробами зі шкіри та хутра, побутовою технікою, меблями і при цьому перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачуючи максимум 200 грн. на місяць. Такі умови ведення бізнесу законодавством не заборонені, бо за звітністю обсяг виручки за календарний рік у такого підприємця не виходить за межі дозволених 500 тис. грн. Тож саме на діяльності таких суб’єктів господарювання, зокрема за тим, чи не приховуються реальні обсяги реалізації продукції, зосереджуватимуть свою увагу податківці під час перевірок.
Переважну більшість підприємців такі перевірки не зачеплять. Мова може йти про поодинокі випадки. Нема чого хвилюватися і торгівцям на ринках: якщо і будуть перевірки, то лише на предмет сплати фіксованого податку та ринкового збору, а також легальності найманої робочої сили.
Не заперечую, питання, що сьогодні виникло, є дискусійним, до остаточних роз’яснень з цього питання обіцяю виважений підхід до кожного конкретного випадку.
Хочу заспокоїти усіх підприємців: наші дії сьогодні спрямовані на забезпечення ведення прозорого бізнесу. Наше кредо – насамперед партнерські стосунки з сумлінними платниками податків і неупереджене ставлення до кожного суб’єкта господарювання.
ДПА у Закарпатській області