Закарпаття: На Мукачівщині згадують 66-ті роковини визволення краю від фашистського поневолення

У ці жовтневі  дні  в селах  Мукачівщини,  як  і  по всій  Україні відзначають  66-ті  роковини визволення  краю  від  фашистського   поневолення. Що ніс фашизм  закарпатцям    красномовно показують  виставки, книжкові  огляди  влаштовані в  селах Зубівка, Завидово, Залуж, Обава, Нове  Давидково, Макарьово, Ключарки, Яблунів, Новоселиця… Зокрема, тут  виставлена й література  про  геноцид  євреїв  Підкарпатської  Русі (Закарпаття) під  час  Другої  світової  війни.

Як  відомо, у лютому  1945  року  уряд  Закарпатської  україни  – Народна  Рада  створив  Надзвичайну  комісію  по  обліку  шкоди, розслідування  і  встановлення  злочинів, заподіяних німецько-угорськими загарбниками  за  час  окупації  краю. Перепис  населення  Підкарпатської  Русі  здійснений  у  1930  році  засвідчив, що тут   проживало   трохи  більше  аніж  700  тисяч  чоловік. Так  ось,  у грудні  1945  року  в  доповіді  Надзвичайна  комісія  комісія  констатувала, що  за  час  окупації  краю  з  жовтня  1938  року  по  жовтень  1944  року  із  Закарпатської  України  було  забрано  в  концтабори  183395  чоловік мирних  громадян,  з  яких  у  тюрмах  і  таборах    смерті  німецько-угорські загарбники  знищили  114982  чоловік.

Надзвичайна  комісія  встановила, що  по  розпорядженню  міністра  внутрішніх  справ  з  угорсько-фашистського  уряду  Яроша, статс- секретаря  Бакія  по  всій   території  краю  були  створені  гетто, куди  було  зібрано  112500  чоловік  єврейського  населення. У  гетто  навесні  1944  року під  багнетами  угорських  жандармів було  зігнано  поголовно  від  немовлят  до  майже  сторічних  бабусь  і  дідусів.  Незабаром  їх  примусово  загнали  в  тоаврні  вагони  й  депортували  для  знищення  у  фашистські  концтабори – Освецім , Біркенау, Требілінку, Штуттгоф  на території  Польщі,  Бухенвальд і Гюнскірхен  на  території  Німеччини, Маутхаузен  і  Ебензеє  на  території  Австрії.  Така  людиноненависницька  нациська  акція  по  знищенню   людей  певної  національності  у  світовій  спільноті  набула  назви  Голокост.

Кров  стине  в  жилах,  коли  оглядаєш  виставки літератури  про  злочини  фашистів.  Приміром, чим  завинила  жителька  Мукачева, 18-річна  Юдіта  Баумель,  котру  вбили  й  спалили  в  крематорії   концтабору  Равенсбрюк  на  початку  1945  року?  А  її  землячці  Леах  Розман  було  лише  три  рочки,  коли  була  отруєна  в  газовій  камері  концтабору  Біркенау.  Мукачівець  Зеліг Вайнбергер  загинув  в  Освенцімі  на  86  році  життя… Ліля  Шайович  народилася  в  Хусті  14  липня  1940  року,  а вбита  в  концтаборі  Освенцім  улітку  1944  року…  Еліяг  Вайс  з  селища  Батьово, що  на  Берегівщині  народився  в  квітні  1943  року,  а  убитий  в  зловісному  Освенцімі  в  червні  1944  року, як  і  однорічна  Рейз  Якоб  із  села  Веряца Виноградівського  району…

Щоб  молодь  краще  знала  про  те, що ніс фашизм   людству,  і  зокрема, закарпатцям  у  дитячій  районній  бібліотеці  проведено  літературний   вечір   присвячений  пам’яті  жертв  Голокосту  та  нациських  репресій.  Від  фашистських  куль, зашморгів,  в  печах   крематоріїв  гинули  не  лише  представники  єврейського  народу.  Документи  свідчать,  що  уже  в  перший  день окупації  Грушева, що  на  Тячівщині,  за  наказом  Золді  Мартина  під  час  богослужіння  було  заарештовано  священника  Купара,  якого  відвезли  до  села  Кваси,  що  на  Рахівщині, де  й  розстріляли  разом  з  шістьма  іншими  борцями  проти  фашизму,  жителями   Трибушан.  25  квітня  1944 року  у  дворі  Мараморош-Сигетської  в’язниці  від  куль  катів  упали  В.Чижмар, учитель  із  Зубівки  В.Жупан, М.Сірко, М.Сокач, Г.Логойда.  17  червня 1944  року   в  Хусті  були  розстріляні  борці  з  фашизмом  М.Калинич, М.Барта, М.Битин, М.Дякун,  у  Виноградові – О.Гандера, М.Гичка, М.Форкош, С.Фаркаш, Є.Лейзман, Є.Лебович, М.Шварц, у Текові  – Ю.М.Уйфалуші, Ю.Ю. Уйфалуші, М.Панько, М.Вайс, у  Чорнотисові – С.Вайс, В.Ірха, П.Роман…  У квітні  1945  року,  за  кілька  днів  до  Великої  Перемоги,  в конценраційному  таборі  Ганновер  німецькі  кати  вбили студента-медика,  уродженця  Горонди  Івана  Логая. Йому  було  24  роки…

Людська  пам’ять стверджує, що  ніхто  не  забутий  і  ніщо  не  забуте. Працівниками  клубних  закладів  Вільховиця, Жнятино, Кузьмина  та  ряду  інших  сіл  району  провели  тематичні  вечори „Ті  дні – у  пам’яті  народній”   присвячених згадці  про   усіх  загиблих  від  рук  фашистських окупантів.

Загарбникам  не  вдалося  завершити  своїх  зловісних  планів, бо  кінець їх  пануванню  у  нашому  краю  поклав  визвольний  похід  славних   воїнів  Червоної  Армії.  26  жовтня  1944  року  було  визволено  Мукачево  й  більшість  сіл  району, наступного  дня  – Ужгород  і  Ужгородщину.  А  28  жовтня Україна  відзначила  66-ті  роковини  визволення  від  фашистського  уярмлення. З  цієї  нагоди  в  усіх  культосвітніх  закладах  Мукачівщини  відбулися  вечори,  в  селах  покладання  квітів і вінків  до  Обелісків  Слави.  Бажаними  гостями  учасників  зібрань, шкільної  молоді  були  учасники Великої  Вітчизняної  війни.  Вони  розповіли  якою дорогою ціною  було  заплачено  за  наше  визволення.  А  тому  маємо довіку  бути  вдячними  визволителям  краю за  їх  безприкладний  подвиг, маємо  шанувати  мир, як  найбільше  благо  на  землі.

rda.mk.uz.ua