Мешканець Закарпаття Іван Мучичка вправляє хребет за лічені хвилини!

56-річний Іван Мучичка із села Страбичово Мукачівського району Закарпаття лікує людей за системою Миколи Касьяна. Він був учнем відомого костоправа 1991 року.
Мучичка приймає хворих з усієї області, з-за кордону. Працює в амбулаторії загальної практики сімейної медицини в центрі села. Вправляє хребти, лікує остеохондроз, сколіоз та грижі.

У п’ятницю зранку під кабінетом вишикувалася черга з десятка хворих. Люди приїхали з різних районів області.

До кабінету костоправа заходить 56-річний Володимир Мігелик із села Тур’я-Ремета Перечинського району. Чоловік роздягається до пояса і лягає на канапу. Лікар кілька разів натискає долонями на його хребет. Сеанс триває 3 хв.

— Це вже четвертий сеанс, — розповідає Мігелик. — Після роботи на будівництвах Словаччини розболівся хребет, нога, мав кілька гриж у поясниці. Знайомі навесні порадили їхати у Страбичово. Тоді ж після першого сеансу біль ущух. Тепер вирішив повторити курс лікування, щоби закріпити результат.

Лікар розповідає, найчастіше його пацієнти страждають на остеохондроз і грижі.

— Остеохондроз — це взагалі хвороба ХХІ віку, — каже Іван Йосипович. — Головна причина недуги — важка робота, слабка м’язова система і неправильний спосіб життя. Тому раджу всім пацієнтам піднімати предмети, не тяжчі за вагу їхнього тіла. В інакшому випадку — може зрушитися хребець, виникнути грижа. Щоб мати міцні хребет і поясницю, щоранку робіть фізичні вправи та гімнастику. Бажано розкачувати м’язи поясниці та хребта. Якщо вони будуть мати добрий тонус, то утримуватимуть хребет, як струни гітару.

Із мануальною терапією Іван Мучичка застосовує й медикаментозне лікування.

— Людей з 7 до 40 років приймаю одразу, без рентгену. Якщо пацієнт старший — раджу принести рентгенівський знімок. Без нього не ризикую працювати з кістками, щоб не нашкодити. Проводжу в основному по п’ять сеансів. Є такі пацієнти, що приходять до мене кожні півроку, щоб закріпити результат.

Костоправ говорить, що визначає наявність проблеми візуально по паравертебральних точках. Для цього хворий лягає на тапчан. У місці, де є проблема, м’яз пульсує, напружується.

До кабінету лікаря заходить Віктор Дем’ян, 30 років, із села Бобове Виноградівського району. Чоловік розповідає, що працює водієм. Від сидіння за кермом йому стиснуло хребет так, що не міг пересуватися. Після першого сеансу в мануального терапевта знову сів за кермо.

Його товариш 25-річний Ярослав Роман із Виноградова займається спортом. До лікаря потрапив після тренування.

— На одному із занять мені скривило хребет, — пригадує. — Спина вигнулася в один бік, боліло. За два сеанси в костоправа спину попустило.

Іван Мучичка каже, мануальною терапією почав займатися 1987 року.

— Працював тоді лікарем і колеги помітили, що в мене хороша чутливість. Порадили їхати до бабки-костоправки в Молдову під Бельцами. Надія Макарівна показала кілька прийомів, які я почав застосовувати при лікуванні. Пізніше тодішній головний лікар Мукачівської райлікарні Павло Любка направив мене на курси до Миколи Касьяна. Із 15 охочих Касьян вибрав трьох. Після курсів дав нам посвідчення. За кілька років я стажувався у відомого лікаря Володимира Козявкіна. Чотири рази працював мануальним терапевтом в Італії. Вилікував 28 тисяч хворих.

Сніжана Русин, Gazeta.ua