Закарпатські пенсіонери, що мають статус «дітей війни», оббивають пороги Пенсійного фонду та судів
Люди вимагають законної надбавки до пенсії, яку держава недоплачувала їм протягом чотирьох років. Які шанси в них перемогти у війні з владою?
Останнім часом по всій Україні і в Закарпатті з’явилося багато спекуляцій навколо такої великої категорії наших громадян, як діти війни. Це вже стає правилом, що про дітей війни згадують перед кожними черговими виборами. Зазвичай вибори минули – і все забувається. Самі ж закарпатці, що мають статус дітей війни, тішать одне одного чутками, які передаються з вуст в уста: нібито ті з них, хто подав у суд на Пенсійний фонд, щоб виплатили визначену законом надбавку до пенсії у 30% від прожиткового мінімуму, вже починають отримувати гроші.
В органах соцзахисту та Пенсійного фонду цю інформацію намагаються не підтверджувати, принаймні досі усі офіційні відповіді звучали так: «Закон про Держбюджет передбачає фінансування тільки 10-відсоткової надбавки. Тому грошей на такі виплати не передбачено». А чутки, мовляв, це лише чутки, і довіряти їм не варто. Правозахисник Сергій Андрієнко звертає увагу, що в усіх справах за позовами дітей війни УПФУ, який має робити все, що можливо, на користь пенсіонерів, натомість робить навпаки гірше, а саме: по-перше, заперечує проти позовів, по-друге, не з’являється на судове засідання, по-третє, оскаржує в апеляційному порядку винесені судові рішення.
Тобто, таким чином, робить все можливе, щоб відтягнути або унеможливити отримання людьми тієї фінансової допомоги, що гарантована їм державою. Юристи не дають однозначної відповіді, чи можна якось обійтися без позовів. Радять звернутися до обласної ради, яка, в свою чергу, мала б звернутися до керівництва держави з вимогою скасування урядової постанови, якою керуються пенсійні фонди і яка суперечить закону. Але й місцевим чиновникам, схоже, це також не потрібно.
Нагадаємо читачам «НЕДІЛІ», що статус дітей війни у 2006 році отримали пенсіонери, яким на кінець Другої світової війни, тобто станом на 2 вересня 1945 року ще не виповнилося 18 років. За законом «Про соціальний захист дітей війни», який вступив у дію з 1 січня 2006 року, пенсії для цих осіб повинні були підвищитися на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Проте у 2006 році на такі надбавки у Держбюджеті не знайшли коштів. Тому дію закону призупинили законом «Про Державний бюджет України на 2006 рік». У 2007 році підвищення до пенсії отримували лише ті діти війни, які є інвалідами, у розмірі 50% розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду від 9 липня 2007 року ці норми були скасовані (саме з цього часу люди вимагають виплатити їм надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком). Але вже у 2008 році Кабмін видав постанову, за якою доплата до пенсії дітям війни з жовтня 2008 року становить 49,80 грн.
Попри те, що Конституційний Суд згодом визнав такі новації Кабміну неконституційними, Пенсійний фонд України досі керується цією постановою і виплачує дітям війни надбавки по 49,80 грн. замість 216, 90 грн. Чиновники всю цю плутанину делікатно називають прогалиною у законодавстві. Пенсійний фонд у виплаті надбавок дітям війни керується постановою від 2008 року. Адже за нею формуються у бюджеті й державні витрати на дітей війни.
В процесі роботи над вашими листами, що приходять у редакцію «НЕДІЛІ» з багатьох районів Закарпаття, сподіваємося у наступному номері газети отримати роз’яснення у Головному управлінні Пенсійного фонду в Закарпатській області.
