“Великі комбінатори” Партії Регіонів

Добре стоїмо! Політичні події розвиваються за сценарієм групи Ахметова-Клюєва. Але конкуренти по партії у будь-який момент можуть перехопити ініціативу.

Ухвалення змін до Конституції стало невеличкою символічною перемогою для умовної групи впливу всередині ПР, яку пов’язують із першим віце-прем’єр-міністром Андрієм Клюєвим. Вочевидь, їхні опоненти в партії влади, зокрема група, яку асоціюють із бізнесменом Дмитром Фірташем та головою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним, намагатимуться відновити позиції. Загостренню внутрішнього протистояння сприяє необхідність ухвалювати непопулярні рішення, які влада воліє називати реформами. Окрім зростання цін і тарифів вони торкаються звуження трудових прав громадян та змін у системі ЖКГ, які вимагатимуть від людей більшої відповідальності й платіжної дисципліни.

Як уже писав Тиждень (див. № 47, 48/2010), на відтермінуванні виборчої кампанії наполягала умовна група донецьких бізнесменів (до неї зараховують першого віце-прем’єра Андрія Клюєва та Ріната Ахметова), яка, вочевидь, планувала таким чином заощадити кошти й спокійно готуватися до майбутніх парламентських перегонів.

Натомість Льовочкін намагався переконати президента, що ВР доцільніше переобирати 2011-го, пояснюючи свою позицію тим, що на вибори краще йти, поки партія влади все ще утримує рейтинг.

Члени умовної групи Фірташа – Льовочкіна розраховували також на можливість вплинути на формування списку Партії регіонів і розширити представництво своїх людей у фракції ПР у парламенті наступного скликання.

Наразі, за свідченнями джерел, близьких до цієї фракції, група Фірташа – Льовочкіна контролює близько десяти народних депутатів, у той час як група донецьких бізнесменів може розраховувати на близько 60 своїх людей у стінах Верхов­ної Ради.

Зацікавлення голови Адміністрації президента в переобранні парламенту тут і зараз зрозуміле: якщо сьогодні Яну­кович демонструє прихильність до Льовочкіна і Ко, це не означає, що він довірятиме їм вічно. І в такому разі свої в парламенті, навіть слабкому, виявилися б не зайвими. Подейкують, щоб зірвати голосування за внесення змін до Конституції, які продовжили життя чинної Верховної Ради, Льовочкін навіть намагався вести переговори з депутатами із фракції БЮТ, але, як засвідчив результат голосування, так і не зміг переконати білосердечних.

А головним аргументом, який таки змусив Януковича погодитися на реалізацією сценарію парламентських виборів-2012, схоже, стала перспектива не бачити у ВР наступного скликання Юлію Тимошенко.

Довести до кінця кримінальні справи, порушені проти екс-прем’єра, та повісити на неї умовну судимість до березня 2011-го просто не встигли б. Натомість можливість реалізувати це завдання до жовтня 2012-го виглядає цілком реальною. До того ж разом із продовженням терміну повноважень парламентаріїв шостого скликання пролонгували й повноваження президента – до березня 2015 року, що стало додатковою спокусою для Януковича погодитися на сценарій проведення виборів, який проштовхував Клюєв.

Та перемога прихильників ідеї конституційних змін може виявитися ситуативною. Відсутність потреби в найближчій перспективі об’єднуватися навколо спільної мети, наприклад, досягнення на парламентських виборах результату, що дозволить ПР самостійно формувати більшість, провокуватиме нові конфлікти всередині партії влади. Свого часу так уже було зі створюваними владою Кучми мегаблоками: і НДП, і «За єдину Україну» порівняно швидко розпалися на дрібніші фракції за дрібнішими інтересами. Янукович і його оточення підходять до дисципліни більш жорстко, але їхні можливості не безмежні. А суперечності між різними частинами владного конгломерату накопичуються.

Група впливу Фірташа – Льовочкіна, яка наразі програла протистояння навколо дати виборів, спробує відігратися на всіх фронтах: прагнутиме розширити бізнес-імперію, намагатиметься вплинути на нові кадрові рішення президента та доводитиме йому свою відданість.

Так, власник Group DF Дмитро Фірташ і далі розширює свій бізнес за рахунок підприємств хімічної промисловості. Минулого тижня він оголосив про придбання Сєверодонецького об’єднання «Азот» та плани купити Одеський припортовий завод і черкаський «Азот», що зробить його фактично монополістом на ринку (див. стор. 24). Та не забуває олігарх і про політику, схоже, будуючи довготермінові плани. Подейкують, що крім боротьби за можливість впливу на партійний список ПР на майбутніх виборах Фірташ розглядає варіант проведення до парламенту під своїм патронатом одного з уже розкручених відносно нових політичних проектів.

Група Адміністрації президента намагатиметься отримати максимум від керування великими національними проектами. Так, Владислава Каськіва, якого Янукович наприкінці минулого року призначив керівником Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами, називають креатурою са­­ме Льовочкіна.

Крім того, джерела в Адміністрації президента повідомляють про майже отриманий Льовочкіним дозвіл на приватизацію Укртелекому в своїх інтересах, а не в інтересах Ріната Ахметова.

Вочевидь, групи впливу всередині ПР розігруватимуть і карту футбольного чемпіонату Європи: неуспіх одного з інфраструктурних проектів, по­­­­в’язаних із Євро-2012, стане приводом для чергових кадрових чисток у таборі винних за провал і дасть можливість іншим групам просунути на вакантні посади своїх людей.

У протистояння груп Льовочкіна – Фірташа й Ахметова – Клюєва може втрутитися третя сила – група народного депутата Юрія Іванющенка (Юра Єнакіївський), яку нині вважають однією із найвпливовіших у партії влади через тісні зв’язки з родиною Януковича.

Першим серйозним випробуванням владного конгломерату на єдність стане необхідність визначатися з пакетом украй непопулярних соціальних змін – «реформ», які ще наприкінці минулого року регіонали обіцяли включити до порядку денного восьмої парламентської сесії. Це, зокрема, зміни до пенсійного законодавства, а також проекти Трудового та Житлового кодексів, які вже встигли викликати як критику експертів, так і незадоволення простих громадян, що підпадатимуть під дію нового законодавства.

Ухвалення цих законопроектів може призвести до нової хвилі акцій протесту. Тому, якщо владі вкрай принципово змінити відповідне законодавство, їй доведеться робити це якомога швидше, щоб до парламентських виборів незадоволен­­ня громадян від нововведень спало. Що менше часу залишатиметься до дати народ­­ного волевиявлення, то негативніше може позначитися на рейтингу ПР реалізація плану з урізання соціальних виплат і розширення прав роботодавців та держави щодо громадян.

Тож якщо пакет цих законопроектів не вдасться провести через Верховну Раду вже найближчого місяця, то його ухвалення доведеться відкласти до кінця осені 2012-го й натомість перейти до звичного популістського загравання з населенням. Зокрема, символічного підвищення пенсій чи зарплат працівникам бюджетної сфери, спекулювання на мовному питанні та «боротьбі» з корупцією.

Щоправда, представники опозиції припускають розгортання подій і за іншим сценарієм. Кодекси через парламент проведуть у будь-якому разі; якщо ж після цього рейтинг партії влади сягне критичної межі, дату виборів намагатимуться зно­­ву перенести, уже на 2015 рік – задля «стабільності й реформ».