Роберт Бровді: Дохід від переробки зерна повинен залишатись в Україні, а не на іноземних млинах

Минулого тижня в Україні офіційно й повномасштабно розпочалася процедура укладання форвардних угод з сільгосппідприємствами – виробниками продовольства. Збулося те, чого чекали селяни і у що мало вірили приватні трейдери, впевнені, буцімто працювати в Україні на довірі і вкладати кошти у ще не вирощений врожай – щонайменше недалекоглядно. Куди зручніше бачити цей врожай вже у коморі, а краще – на судні, що відпливає за кордон, забезпечуючи трейдеру суттєві доходи. Про користь й можливості запровадженого форварду УНН розповів генеральний директор ТОВ “Хліб Інвестбуд” Роберт Бровді.

– Пане Роберту, тож як організовано сам механізм форвардних закупівель?

– Схема проста й ефективна. Передбачається, що оплата зерна відбуватиметься у три етапи. Перший транш у розмірі 50% від мінімальної інтервенційної ціни зерна, яка регламентується наказами Мінагропроду та постановою КМУ, виробник отримає одразу після укладання форвардної угоди. Другий транш – 20% вартості зерна – буде перераховано по мірі росту культури. Решта 30% буде оплачена за результатами зібраного врожаю і відправки його на сертифіковані склади, розташовані по всій країні.

Це дуже зручний і вигідний для аграріїв механізм, який дає змогу отримати фінансову підтримку на ключових стадіях вирощування врожаю. Зверніть також увагу, що це не кредитні ресурси. За них виробнику не доведеться сплачувати відсотки. А вони зараз досить немалі. Так, у січні середня банківська ставка за кредитами сільгосппідприємствам становила 15,8% у гривні та 11,6% в іноземній валюті.

– Звучала інформація, що підписанти форвардних угод матимуть додаткові преференції – зокрема щодо забезпечення пальним й добривами. Це правда?

Так. Завдяки урядовим зусиллям і підписаним меморандумам, у нас заявилися можливості при виплаті першого 50%-го траншу забезпечити сільгоспвиробників добривами й паливом за пільговими цінами.

Ціна тонни “пільгової” селітри становитиме 2815 гривень при середній ціні по Україні від 3200-3500 грн. Так само ми домовилися з постачальниками палива. Державне підприємство концерну Укргазвидобування надало можливість придбати за пільговими цінами достатню для забезпечення форварда кількість дизельного палива і низькооктанового бензину.

– Чи передбачений якійсь механізм контролю використання палива й добрив – аби запобігти спекуляціям та перепродажу “пільгової” селітри чи дизелю?

– Звичайно. Сільгоспвиробнику можна отримати за пільговою ціною ту кількість селітри, яка прямо залежить від обсягу законтрактованого форварда. Що мається на увазі? Сільгоспвиробник, який уклав з нами контракт на постачання, приміром, 10 тисяч тонн зерна того чи іншого класу за результатами поданих документів повинен мати у своєму розпорядженні близько 3 тисяч гектарів землі. Аби забезпечити такий обсяг врожаю на такій кількості земель, необхідно на кожен гектар вкласти приблизно 300 кілограм добрив навесні та влітку. Ми допускаємо навіть 350 кілограм. Виходячи з розрахунку, отримуємо: зобов’язання поставити 10 тисяч тонн зерна передбачає можливість за рахунок першого 50%-го траншу викупити за пільговими цінами 900-1000 тонн пільгової селітри. Таким чином, ми виключаємо можливості спекуляції і перепродажу добрива на ринку.

Що стосується палива, то тут схема така сама. Щоправда, в цій частині в справу вступають ще і заявки від обладміністрацій, озвучені в спеціальному розпорядженні Мінагропроду. Жодного літра палива і жодного кілограма пільгової селітри на вільний ринок не надійде.

– Ви назвали ціну добрив, а чи відома сьогодні ціна зерна, за якою буде формуватися державний інтервенційний фонд?

– Так. Обсяги та ціни форвардних операцій заздалегідь прораховані. Згідно з угодою, підписаною 4 березня 2011 року, ТОВ “Хліб Інвестбуд” у статусі єдиного виконавця здійснюватиме поставку зерна для Аграрного фонду на умовах форвардних закупівель. Ціна угоди складає понад 1,55 млрд. грн.

Угодою передбачено поставити Аграрному фонду пшениці м’якої 2-4 класу (понад 786 тис. тон), жита 1-3 класу (99 тис. тон.) і гречки (10 тис. тон). Отже, загальний обсяг складатиме до 895 тис. тон. Зазначені зернові підуть виключно на формування державного інтервенційного фонду, який використовується для товарних інтервенцій на внутрішньому продовольчому ринку з метою забезпечення цінової стабільності.

Згідно законодавства, закупівля проводитиметься за мінімальними інтервенційними цінами для відповідного маркетингового періоду. На даний момент наказом Мінагропроду від 10 лютого встановлено наступний ціновий діапазон в залежності від класу: на пшеницю – від 1612 до 1792 грн за тонну, на жито – від 1447 до 1582 грн за тонну, на гречку –6750 грн за тонну.

Форвардні операції, як такі, проходять вже протягом тижня. Чи можна говорити про те, чи популярні вони?

Ажіотаж на участь у цій програмі настільки великий, що я думаю, ми повністю протягом календарного місяця закриємо її. Виходячи з попиту і обмеженості коштів, а також бажання не допустити зловживань, ми вчинили так – розділили країну на 25 територіальних частин залежно від кількості родючих земель. Всі регіональні відділення Агрофонду і “Хліб Інвестбуду” отримали плани фінансування форварду з перевагою для пулів дрібних виробників перед одним великим.

– А де гарантії виконання форварду з боку, приміром, виробника?

– Контроль здійснюватиметься на декількох рівнях. Державні кошти, міндобрива, пальне та інші форвардні преференції отримають виключно виробники. Про посередників, трейдерів чи спекулянтів апріорі не може бути мови. Весь процес подачі заявок, проходження документів, укладення і виконання угод буде синхронно забезпечуватися та контролюватися державними органами, структурами Аграрного фонду і підрозділами “Хліб Інвестбуду”. До речі, угодою з Аграрним фондом передбачено щотижневе звітування про хід виконання форвардних угод, рух коштів і матеріальних цінностей.

Спостережні функції виконуватимуть і страхові компанії. Вони теж зацікавлені у чесності процесу, адже вони відповідатимуть своїми коштами. Страхування передбачено як обов’язкова процедура форварда і здійснюється за допомогою програм пулу страхових компаній, відібраних не стільки за популярністю, скільки за фінансовими можливостями страхування, широтою мережі філій та ефективним іноземним перестрахуванням. Страхові внески будуть здійснені коштами сільгоспвиробника, отриманими в рамках 50%-го траншу по форварду.

Крім того, ми відкрили спеціальні “гарячі лінії”, з допомогою яких фіксуватимемо всі факти зловживань, бюрократичної тяганини чи корупційних домагань. Запевняю, на кожний такий факт буде жорстка і принципова реакція. Ми володіємо усім необхідним, щоб якісно і повноцінно виконати форвардну програму.

– Вам доволі часто закидають той факт, що “Хліб Інвестбуд” – структура з непрозорою структурою капіталу. Крім того, не всім подобається, що саме “Хліб Інвестбуд” виконує програму форварду за принципом одного учасника. Як можете все це прокоментувати?

– Структура капіталу нашої компанії дійсно стала приводом для дискусій. Щоправда з незрозумілих причин. Більше того, час від часу зустрічаються в пресі різні інтерпретації можливих відповідей, в яких фігурують прізвища і міністра АПК, і навіть прем’єр-міністра Росії.

Я відповім просто: “Хліб Інвестбуд” – це структурний підрозділ Державної продовольчо-зерновий корпорації. Свою закупівельну діяльність компанія здійснює в рамках законодавства про державні закупівлі. Внаслідок цього присутність держави у ній на рівні або більше 50% передбачає здійснення закупівель виключно за тендерними процедурами. Отже, частка державної присутності в компанії становить 49%. У складі решти засновників нашої компанії – провідні фінансово-інвестиційні інституції світу та афілійовані ними структури, більшість з яких знаходяться в тому числі і на Wall-street. Озвучувати назви цих структур мені не дозволяє підписана угода про нерозголошення.

Разом з тим, ціною входження в структуру “Хліб Інвестбуду” є ті інвестиції, які вносяться для здійснення господарської діяльності. За плечима нашої компанії тільки в цьому році близько двох мільйонів тонн реалізованої продукції – в тому числі на експорт і за міжурядовими угодами. Компанія для комерційної діяльності не використовує жодної гривні державних коштів. Виключно інвестиційні та кредитні ресурси, під які озвучуємо конкретні програми фінансування української економіки. У цьому році обсяг такого інвестування склав 250 млн. доларів. Це початкові інвестиційні цифри, за допомогою яких “Хліб Інвестбуд” здійснює виконання контрактів із зовнішньоекономічної діяльності та всередині країни. У наступному маркетинговому році ця цифра складе 3 млрд. доларів США. При цьому буде забезпечено комплексний підхід – не просто торгівля, а власні форвардні програми, інвестування у зберігання та переробку зернових.

– І все ж таки. Чому “Хліб Інвестбуд” і чому процедура закупки в одного учасника?

– По-перше, це чітко обґрунтовано нормами законодавства про державні закупівлі, а також специфікою та термінами формування державного інтервенційного фонду. По-друге, “Хліб Інвестбуд”, повторюся, є структурним підрозділом Державної продовольчо-зернової корпорації України. По-третє, компанія як державний оператор уже успішно проводила подібні закупівлі і відповідає встановленим вимогам. По-четверте, угода з Аграрним фондом не передбачає жодних “накруток”, комісійних і навіть надбавок на операційні витрати. На чітко прописану суму “Хліб Інвестбуд” має поставити за визначеною ціною конкретний обсяг зерна. Крапка. Жодного комерційного заробітку. А тепер скажіть, чи багато можна знайти структур, готових працювати з нульовою рентабельністю і виконувати при цьому настільки масштабні завдання?

– Чи правильно я розумію, що “нульова рентабельність” – це особливість програми саме державного форварду за бюджетні кошти. Тобто на закупках до Аграрного фонду ви не заробляєте ні копійки?

– Абсолютно вірно.

– Що ж тоді приносить вам дохід?

– Комерційна діяльність. Наш основний профіль – інвестиційно-будівельний. Наше завдання – здійснювати модернізацію існуючих 36 переробних підприємств, модернізацію портових потужностей, що належать ДПЗКУ. У планах – інтеграція в процес вирощування продукції.

Одна зі складових діяльності компанії – переробка борошна та його експорт. Коли до нас, приміром, приїжджають з проханнями купити мільйон тонн зерна, ми відповідаємо, що готові продати 200 тисяч тонн зерна і 200 тисяч тонн борошна, тому що дохід від переробки зерна повинен залишатись в Україні, а не на іноземних млинах.

Хочу сказати, що у своїй комерційній діяльності ми оперуємо реальними інвестиційними коштами, які надходять до виробника. Окрім програми форварду в рамках бюджетних асигнувань, ми проводимо форвардні операції за рахунок інвестиційних коштів. Обсяг таких операцій – 2 мільярди гривень.

– Ви згадали про досвід роботи на ринку – і внутрішньому, і зовнішньому. Цього маркетингового року у вас були декілька напрямків роботи – по міждержавних угодах і по реалізації зернових в рамках отриманих квот. Можете навести хоча б якісь деталі: як продалось зерно, куди воно пішло?

– Що стосується міждержавних угод, то вони здійснюються поза квотним обмеженням, в рамках угод про вільну торгівлю. На сьогоднішній день в активній фазі здійснення міжурядових договорів з шістьма країнами: Вірменією, Грузією, Азербайджаном, Узбекистаном, Росією і Білорусією. Це ті країни, які потребують нашої продукції. По всіх країнах здійснюється поставка – як на державних операторів так і на структури, визначені урядами цих країн.

В рамках розподілу ми отримали квот на 200 тисяч тонн пшениці та понад 500 тисяч тонн кукурудзи. Вже відвантажені й поставлені близько 60% зернових. Залишок 40% на балансі “Хліб Інвестбуду” (більше 300 тисяч зернових) буде відвантажено в плановому режимі згідно контрактів, логістичних і портових можливостей. Адже наші обсяги зерна розміщені по всій території України, тому і працюємо з 750 сертифікованими елеваторами по всіх регіонах.

У рамках згаданих поставок ми продаємо продукцію в такі країни як Туреччина, Єгипет, Іспанія тощо. Підкреслюю, що мова йде саме про пул кінцевих споживачів – а не трейдерів, що займаються перепродажем українського зерна. Важливо зазначити, що названі країни – це традиційні споживачі вітчизняного зерна, які до цього отримували його через трейдерів-посередників, а нині – за прямими цінами.

– Повертаючись до теми форварду, не можу не запитати головного: Ви особисто як оцінюєте сам факт наявності форварду та цінності цього процесу в Україні?

– Як керівник компанії-виконавця державної програми і активного учасника зернового ринку відповім просто: це нова культура відносин з товаровиробником. На жаль, ця культура не була поширена в Україні, та на щастя сьогодні є можливості її запроваджувати. І це однозначно позитивна тенденція.

 Джерело: УНН