Закарпаття: Чим загрожує Виноградову його теперішнє сміттєзвалище?

Що робити з побутовим непотребом і чим грозить Виноградову його теперішнє сміттєзвалище – це головні теми, котрі в п’ятницю, 11 березня, обговорювали на черговому засіданні Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради.

У ній узяли участь представники міст і районів, а також сільські голови Виноградівщини. Чільник Закарпатської облради Іван Балога зазначив: місце проведення вибрано невипадково – саме в цьому районі нині найкраща ситуація в краї зі збором сміття.

На Закарпатті 9 полігонів твердих побутових відходів і 298 звалищ. З наявних 249 місць вивезення непотребу паспортизовано лише 41. Особливо проблемними є гірські райони, де через особливості рельєфу важко знайти спеціальне місце. Класичний приклад – Рахів. Тутешнє сміттєзвалище на 0,83 га вичерпало свій ресурс. Екоінспекція ще в червні 2009 ро¬ку вирішила його закрити, однак справа щоразу відкладається. Для вирішення сміттєвих проблем в краї діє Обласна програма поводження із твердими побутовими відходами на 2009–2011 роки. Як її виконують, і говорили на Координаційній раді.

За приклад поведінки зі сміттям районам краю ставлять Виноградівщину. Насамперед тому, що тут працює ТОВ “АВЕ Виноградово” (українсько-угорське підприємство із часткою комунальної власності), котре обслуговує райцентр та ще 42 населені пункти. На якість вивезення непотребу, прозвучало на засіданні, не скаржаться ні керівництво Виноградова та району, ні населення. З мешканцями у підприємства укладено вже 13 330 договорів. Детально про роботу ТОВ присутніх на нараді поінформував його директор Юліус Краснай.

Та якщо саме із вивезенням сміття на Виноградівщині все гаразд, то цього не можна сказати про дальшу долю відходів. Нині їх везуть на сміттєзвалише поблизу села Дротинці. Та воно себе вже вичерпало: якщо найближчим часом не закрити, може виникнути екологічна катастрофа. За планом, “АВЕ” мало побудувати в районі сучасний сміттєвий полігон, на якому б непотріб сортували. А те, що не можна переробити, – захоронювали б за сучасною європейською технологією без шкоди для довкілля. Місцева влада визначила найкращим місцем для полігону ділянку поблизу села Широкого. Однак у цій справі, відзначив на нараді Іван Балога, перемогло політиканство: хтось пустив серед місцевого люду чутку, що в село звозитимуть небезпечні відходи з усієї області. Відтак жителі Широкого категорично відмовилися бачити поблизу себе полігон. Згідно із законом, без дозволу громади будувати в населеному пункті нічого не можна. Відповідно у Широкому справа зайшла у глухий кут. Іван Іванович під час наради наголосив: ніхто нічого на Виноградівщину звозити з інших районів не збирається. Йдеться про сучасний метод утилізації сміття, яким користуються в усій Європі. І саме це треба щоразу пояснювати людям.

Голова Виноградівської районної ради Олег Любімов зазначив, що з приходом у регіон фірми “АВЕ” тут стало не лише чистіше, а й узагалі зросла культура: якщо раніше дехто особливих докорів совісті за вивезення сміття в поле не відчував, то тепер більшість виноградівців просто не уявляє, як можна викинути непотріб повз контейнер. До речі, “АВЕ-Виноградово” безплатно передало дворогосподарствам району 13 тисяч контейнерів. А от щодо сучасного полігону, то з цим велика проблема. Щоб його побудувати, треба майже 9 мільйонів гривень. З обласного бюджету на справу виділили 600 тисяч гривень, із районного – 33. Решту має вкласти інвестор. І готовий це зробити, та місця на Виноградівщині ще й досі не знайшли. Нині, зазначив пан Любімов, тривають переговори з іншим селом району – є надія, що тут таки порозуміння з людьми знайдуть.

А цього року з обласного бю¬джету на вирішення проблеми відходів Тячеву виділено 200 тисяч гривень, Хусту – 500, Ужгороду – 720. В обласному центрі нині гостро постала проблема пошуку нового сміттєзвалища. А Хустщина вже почала переговори з фірмою “АВЕ” щодо співпраці. Про позитивний досвід таких узаємин, до слова, на нараді з представниками самоврядування поділився й мер Мукачева Золтан Ленд’єл. ТОВ “АВЕ Мукачево” минулого року в розбудову необхідної інфраструктури вклало понад 10 мільйонів гривень.

Загалом, зазначив Іван Балога, перше завдання для краю – організувати саме первинний збір сміття. А вже після цього шукати інвестора, котрий би взявся за його сортування й перероблення. Місцеві ради мають визначити території, де можна зводити сучасні полігони. І самі, до речі, повинні переконати населення в їх необхідності. Вже після цього обласна влада матиме, чим зацікавити інвестора. Але він не шукатиме відповідні ділянки і не переконуватиме людей у доречності й потрібності сучасних екологічно безпечних полігонів. Це, наголосив Іван Іванович, завдання саме місцевої влади.

Відтак за підсумками обго¬ворення Координаційна рада вирішила рекомендувати владі на місцях активізувати пошук територій для збору й утилізації сміття.

Іншим питанням Координаційної ради стало відновлення обласного конкурсу “Населений пункт найкращого благоустрою і зразкового громадського порядку”. Минулого року його через ряд причин, зокрема й брак фінансування, не проводили. Тепер, за словами керуючого справами обласної ради Михайла Поповича, актуально його відновити, а населеному пункту-переможцю дати 100 000 гривень. Бути чи не бути конкурсу і скільки таки грошей виділити переможцю – обласні обранці мають вирішити найближчим часом на пленарному засіданні.

Ярослав Гулан, Старий Замок Паланок, Закарпаття онлайн.БЛОГИ