Мирослав Щербей, МНС Закарпаття: Цьогоріч підстав для прогнозування суттєвих ускладнень внаслідок весняного водопілля немає

Підрозділи МНС Закарпаття – це ефективна система порятунку, яка здатна оперативно реагувати на різного роду надзвичайні ситуації та пожежі. Сьогодні наша розмова з начальником УМНС України в Закарпатській області, депутатом обласної ради Мирославом ЩЕРБЕЄМ.

Мирославе Васильовичу, з початку року регіон найбільше потерпає від вогню…
— Станом на 21 березня в області виникло 276 пожеж. Це на 77 випадків більше, ніж за аналогічний період минулого року. Такий «пожежний бум» на початку березня був викликаний початком весняно-польових робіт. На вулиці потепліло, й краяни масово почали займатися безконтрольним спалюванням сухостою та сміття. Так, станом на 16 березня червоно-білі машини закарпатських вогнеборців уже 97 разів мчали до місць «прибирання» за допомогою відкритого вогню. Для порівняння: упродовж усього 2010 року таких виїздів було 80. А вже 17-го числа через похолодання й дощову погоду не було зафіксовано жодного випадку спалювання сухостою. З потеплінням наші краяни знову візьмуться за «прибирання», і крива пожеж піде вгору. Поступово до низинних районів підключиться ще й гірська місцевість, якщо, звісно, горяни не виявляться більш свідомими й не будуть спалювати суху траву та сміття, наражаючи себе й оточуючих на небезпеку.

Але ж пожежі – це не лише знищене й пошкоджене майно, забруднене навколишнє середовище, а й загиблі й травмовані люди…
— Найбільше непокоїть те, що майже втричі зросла й кількість загиблих на них людей. За кожною такою пожежею стоїть нехтування нашими краянами елементарних правил пожежної безпеки, їхня недбалість чи необережність. Хоча люди не хочуть визнавати свою провину. Дев’яносто відсотків громадян, опитаних при дослідженні пожеж, переконані у тому, що їх хтось підпалив. Тобто відповідальність одразу намагаються перекласти на когось іншого – сусідів, пожежників, на будь-кого. Коли аргументовано доводиш, що це, приміром, коротке замкнення, тільки одиниці усвідомлюють, що передусім винні вони самі. Варто не звинувачувати когось у тому, що сталося, а запитати себе, що я зробив для того, щоб цього не сталося. Але це наша світоглядна проблема – в нас вистачає часу на все, окрім найголовнішого, для себе. А розраховуються за це люди найдорожчим — власним життям і здоров’ям. Так, з 14 осіб п’ятеро, приміром, загинули через сигарету.

Серед людей іноді чути нарікання, що пожежна служба надто довго добирається до місця пожежі…
— Ми виїжджаємо на пожежу чи пригоду впродовж однієї хвилини з моменту отримання повідомлення. В нас навіть є спеціальний норматив, який так і називається «Збір та виїзд на пожежу» і відпрацьовується чи не щодня. У пожежників всі дії після отримання сигналу «тривога» відпрацьовані до автоматизму. Однак існує ряд факторів, які справді можуть спричинити затримку автомобілів. Зверніть увагу, наскільки утруднений рух навіть легкових автомобілів по дорогах Ужгорода в годину пік – на вулиці Гагаріна, площах Богдана Хмельницького, Дружби народів. Іноді не рятують навіть проблискові маячки та сирени.
Окрім того, існують відповідні норми містобудування, згідно з якими радіус виїзду пожежної машини не повинен перевищувати три кілометри. Саме тоді досягається стовідсотковий ефект гасіння. Однак це не проблема лише одного міста чи окремого населеного пункту – це проблема всієї країни. Закладається новий мікрорайон, з ним повинна закладатися й відповідна соціальна інфраструктура – школа, садок, лікарня, в тому числі й пожежна частина. А хто нині дотримується цих норм? Ужгород «обріс» приватним житловим сектором, але не соціальною інфраструктурою – все нове починає користуватися тим, що існувало до нього.
Хочу вас запевнити, що ми робимо все, аби добратися до місця події у найкоротший час. Навіть тренуємо водіїв у швидкісному маневруванні вантажівкою. Сьогодні водій пожежного автомобіля — а це 9-тонний ЗІЛ — має навички протискуватися у такі шпарини між автівками, що іноді дивом дивуєшся.

З огляду на те, що Закарпаття – це регіон, де переважає сільське населення, Мирославе Васильовичу, як воно сьогодні захищене від вогняної біди?
— У селах зараз стається близько 80 відсотків від усієї кількості загорань. Проблема протипожежного захисту села особливо актуальна для гірської місцевості. Ми вже згадали, радіус виїзду будь-якого пожежного підрозділу на ліквідацію вогняного лиха має становити три кілометри. А реалії нашого сьогодення такі, що доводиться виїжджати на виклик і за 30—50 км. Уявіть собі, коли майже годину горить дерев’яна будівля, на що приїжджає чергова варта?! Ось чому на часі нагальне питання про скорочення часу виїзду рятувальників на місце виклику не лише пожежі, а й будь-якої надзвичайної події. Для цього потрібно працювати у плані збільшення кількості пожежних підрозділів, що дозволить забезпечити більш якісне реагування, а значить — мінімізувати матеріальні збитки та врятувати життя й здоров’я людей.
Відрадно, що розуміють це й самі сільські громади. Цьому підтвердження — останній особистий прийом громадян, який я як депутат обласної ради провів на Свалявщині. Голови сільських рад Керецьок та Березників від імені мешканців звернулися з проханням посприяти їм у відкритті місцевої пожежної команди. Для цього с. Березники має необхідне приміщення, автомобіль і професіоналів, які готові хоч завтра на бойове чергування. Усе впирається у фінансування. Сподіваюся, що за підтримки МНС це питання знайде позитивне вирішення. Відкриття такого підрозділу дозволило б захистити від «червоного півня» не лише Керецьки й Березники Свалявського району, а й населені пункти Кушниця та Лисичово, що на Іршавщині. А це майже 20 тисяч населення.
З аналогічними проханнями про створення додаткових пожежних формувань звертаються й мешканці Міжгірського та Виноградівського районів.

З якими ще проблемами закарпатці йдуть до вас як до депутата?
—У кожного своє: когось турбують земельні питання, приватизація майна, проведення ремонту доріг, а в інших не вистачає грошей для лікування. До прикладу, під час депутатського прийому на Свалявщині мешканець с. Драчино поскаржився на свого сусіда, що той впритул до хати звів паркан. Як наслідок, кут житлового будинку постійно мокрий. Дійсно, факт недотримання відповідних пожежних норм встановлено. Тепер сусідам треба допомогти, з урахуванням позицій двох сторін, вирішити їхню проблему.
Про те, що в Поляні річка Пиня потрохи підмиває берег і місцевий автошлях, розповів сільський голова. Про руйнування засвідчують й відповідні акти. Ця проблема позитивне вирішення може знайти лише за сприяння Закарпатського облводгоспу, який здійснює й координує в області протипаводкові заходи.
Допомогли ми й ветерану нашої служби Михайлу Білею, який звернувся з проханням посприяти йому у виділенні санаторної путівки. Зараз на нього чекають у санаторії «Гірська Тиса» Рахівського району, де він пройде курс лікування.
Як на мене, головним для депутата є те, щоб люди не залишалися наодинці зі своїми проблемами, адже наші виборці й наймають нас на роботу, щоб ми працювали на їхнє благо.

Мирославе Васильовичу, чи загрожує Закарпаттю паводок цієї весни?
— Думаю, ні. За прогнозами синоптиків, цього року підстав для прогнозування суттєвих ускладнень внаслідок весняного водопілля немає. МНС здійснює цілодобовий моніторинг ситуації щодо рівня води у річках. Хоча за умови інтенсивних опадів локальні підтоплення можливі.
У такому повененебезпечному регіоні, як Закарпаття, надзвичайні ситуації природного характеру не можна наперед спрофілактувати, але до них потрібно бути готовими. У цих випадках дуже важливою є скоординована спільна дія усіх служб життєзабезпечення області, представників центральних та місцевих органів влади. Дуже велику роль у захисті регіону від руйнівної сили води мають відіграти новозбудовані берегоукріплення, гідротехнічні споруди, зведені у рамках Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса. Не випадково Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з головою Закарпатської облдержадміністрації Олександром Ледидою звернув окрему увагу на таке важливе для регіону питання, як здійснення програми проти повеней, і доручив уряду вишукати можливості щодо подальшого продовження фінансування цієї програми.

Що ж до поточних справ, то вони у вас змінюються щодня і щотижня.
— Так, бо наша служба – це не лише гасіння пожеж, але й надання допомоги при будь-яких інших надзвичайних ситуаціях та подіях, починаючи з сезонних (паводки, сходження лавин, селей…), розмінування й аварії на автошляхах і закінчуючи побутовими проблемами громадян, приміром, якщо двері зачинилися, а ключі залишилися у квартирі. Тобто на проблеми людини рятувальники зобов’язані оперативно й дієво відреагувати.