Закарпаття: Владика Мілан Шашік гідний відзнаки Папи Римського
Пропонуємо до Вашої уваги текст листа закарпатської журналістки Анни Романенчук до Святішого Отця Бенедикта XVI:
Вельмишановний Отче! Звертаюсь до Вас з проханням винайти спосіб і відзначити отця Мілана Шашіка на Закарпатті, який присвятив свої труди для добра Української Церкви та України в цілому. Він – гідно виконує Ваше високе доручення, щиро прославляючи Святу Церкву, та спільно з вірниками на кожній Літургії сердечно молиться за Ваше здоров’я і довголіття.
З кожним приходом на зустріч із ним здається, що твоя душа – все ближче до неба
Свого часу, а було це ще за життя лауреата Національної премії їм.Т.Г.Шевченка, відомого в Україні та за її межами письменника, перекладача, журналіста, редактора Петра Миколайовича Скунця, працюючи в газеті «Карпатська Україна», за завданням редакції я брала інтерв’ю в тоді новопризначеного титулярного єпископа бононійського Мукачівської єпархії Мілана Шашіка. І серед журналістських запитань задала й цілком природне: «Невже закарпатська греко-католицька громада не виростила свого духовного наставника, а тому вкотре сюди направляють з чужих держав?»
Мілан Шашік відповів не зразу – одне з перших інтерв’ю і така неприхована упередженість!?
Зібравшись з думками, він сказав надто спокійно, мовляв, багато представників духовенства греко-католицької церкви Закарпаття тодішній комуністичний режим винищив. Це-по-перше. По-друге, його направили в наш край з Риму, то ж він докладе всіх зусиль, аби сумлінно служити церкві і її громаді та оправдати це високе довір’я.
З того часу минуло чимало років. Чимало води збігло. Вже немає серед нас і Петра Миколайовича…
А Мілан Шашік став єпископом Мукачівської єпархії візантійського обраду. Цьому передували незліченні щоденні труди щодо розвитку церковного служіння в парафіях, підносячи душі вірних до розуміння слова Господнього, відроджуючи традиції церкви, звичаї та ненав’язливо запроваджуючи новинки євангелізації. Чого лише вартий напередодні Великодня зініційований ним процесійний хід з Хрестом вулицями м.Ужгорода, до якого долучитися може кожен, хто вірує. Чи дійство з перенесення мощів Блаженного Теодора Ромжі, на честь якого, до слова, в єпархії розпочато Рік, присвячений Блаженному, що триватиме до червня 2011 року. Або ж посилена праця о.Мілана з молодими священиками, парафіянами. Чи не тому нині на Архієрейські Літургії з єпископом Шашіком приходять цілими сім’ями з маленькими дітками, яким він радіє найбільше.
Крім того, Мілан Шашік доклав багато зусиль, аби завершити будівництво духовної семінарії та підготувати молодих фахівців до священичого сану, здобути вищу освіту, набути доброго досвіду.
Показовим є і те, що сьогодні динамічно реконструюється Собор та за сприяння депутатів облради повертається майно церкві.
Словом, Мілан Шашік став будівельником греко-католицької спільноти на Закарпатті. У всіх церквах єпархії панують благодать, злагода. І вже важко уявити собі Божу Літургію без його мудрого слова, ніжного, теплого голосу, пісне співів з певним акцентом, що вражають до глибини душі. І з кожним приходом на зустріч із ним здається, що твоя душа все ближче до неба.
Анна Романенчук, член Національної спілки журналістів України, м.Ужгород, Україна.
Letter to His Holiness Pope Benedict XVI
Dear Father!
I am writing to ask you to find a way and honour Father Milan Shashik in Transcarpathia, who dedicated his work for the good of the Ukrainian Church and Ukraine in general. He adequately performs your high commission, sincerely glorifying holy Church, and together with believers prays heartily for Your health and longevity at every Liturgy.
Every time you meet him it seems your soul becomes closer to heaven
At the time when Petro Skunts – the winner of National Award of T. Shevchenko, writer known in Ukraine and abroad, translator, journalist, editor – was still alive, while working in the newspaper “Carpathian Ukraine” I had the editors’ task to interview the newly appointed titular bishop of Bononia of the Mukacheve eparchy Milan Shashik. And among other journalists’ questions I addressed a completely natural one: “Hasn’t Transcarpathian Greek Orthodox community grown its own spiritual mentor and thus once again the one is being sent here from foreign states?”
Milan Shashik did not answer immediately – one of the first interviews and such a blatant bias?!
He collected his thoughts and said very calmly that many of the Greek Catholic Church clergy of Transcarpathia had been annihilated by then communist regime. It had been the first reason. Second – he had been sent to our region from Rome, so he would make every effort to faithfully serve the church and its community and justify such a high credibility.
Many years passed since then. There is no Petro Skunts among us …
Milan Shashik became a Mukacheve eparchy bishop of Byzantine Rite. This was preceded by countless daily toils on the development of parish ministry, elevating the souls of the faithful towards the understanding of the Lord’s word, reviving Church traditions, customs and unobtrusively introducing new products of evangelization. Really worthy is his initiative to hold at the Easter Eve the procession with the Cross through the streets of Uzhgorod, which can be joined by everyone who believes. Or we can name the act of transfer of the Blessed Theodore Romzha relics, in whose memory the Year of the Blessed was launched within the eparchy and that will last until June 2011. Or Father Milan’s work with young priests, parishioners can be mentioned. Its due to this Bishop Liturgies with Milan Shashik gathers whole families with small children, which he rejoices most.
In addition, Milan Shashik put much efforts to complete the construction of the seminary and prepare young professionals for the priestly dignity, get higher education, acquire good experience.
It is significant that today the Cathedral is being dynamically reconstructed and under support of regional council deputies the property is being returned to the church.
In short, Milan Shashik is the builder of Greek Catholic community in Transcarpathia. Grace and harmony dominate in all churches of the eparchy. And it is difficult to imagine God’s Liturgy without his wise words, gentle voice, singing with particular accent that deeply impress. And every time you meet him it seems your soul becomes closer to heaven.
Member of the National Union of Journalists of Ukraine Anna Romanenchuk, Uzhgorod, Ukraine