Іван Мигович: Свого розгляду в парламенті очікують проекти постанов про визнання русинів та поширення на їх мову відповідної Європейської хартії
Комуністи України ідуть до свого чергового з’їзду. Він відбудеться в середині червня цього року. Його принциповою відмінністю стане розгляд, окрім традиційних питань, нової редакції Програми КПУ. Враховуючи активну роль цієї партії в суспільно-політичному житті країни, її нова стратегія становить загальний інтерес. Про те, чим зумовлене її корегування, в чому воно полягає, журналіст газети “НЕДІЛЯ” поспілкувався з Іваном Миговичем, котрого в області знають як народного депутата ІІІ і ІV скликань, науковця і політика. До минулої (9 квітня ц.р.) конференції він очолював контрольно-ревізійну комісію обласної організації КПУ. А водночас брав участь у підготовці нової редакції Програми комуністів.
– Отже, чому і як готувався цей документ, які його особливості, що в ньому нового?
– Необхідність розробки нової редакції Програми комуністів зумовлена тим, що після прийняття у березні 1995 року чинної Програми – першої в її історії, в житті українського суспільства і в усьому світі сталися важливі зміни, що вимагають осмислення і врахування при уточненні партійної стратегії і виробленні тактики, що відповідає новим умовам, в усій практичній діяльності партії.
– В чому її особливості? Які з’явилися нові оцінки завдання, шляхи?
– Перший, після короткого вступу, розділ Програми присвячений стислій характеристиці шляху, пройденого КПУ, після об’єднання в 1918 році більшовицьких організацій, що діяли в Україні. На прикладі Радянської України, яка у складі Союзу РСР в історично короткий термін була перетворена на високорозвинену країну, розкрита суть соціалізму як першої фази нової громадської формації — комунізму, творча роль диктатури пролетаріату – влади трудящих, показані життєва сила ленінської національної політики, значення принципів нової соціалістичної цивілізації, що затверджувалася в країні. Коротко сказано як про об’єктивні труднощі у будівництві соціалізму, так і про негативні, що суперечать сутності соціалізму, явища, яких не вдалося уникнути в ході титанічної роботи, в умовах запеклої класової боротьби, агресії з боку світового капіталізму.
Підкреслено, що це сталося через передчасну відмову від принципів диктатури пролетаріату, повільності в здійсненні реформ, яких вимагав розвиток радянського суспільства в епоху новітніх науково-технічних революцій, порушень ленінських норм партійного життя і принципів колективності керівництва, сповзання з класових позицій і особливо — через зраду Горбачова і його прибічників, у тому числі «суверен-комуністів» в Україні – вихідців з компартійної номенклатури, що перейшли на сторону націонал-екстремістських сил. У другому розділі подана розгорнута характеристика українського суспільства після антисоціалістичного перевороту, особливо підкреслюється небезпека українського буржуазного націоналізму, що нав’язується суспільству натомість «національної ідеї». Третій розділ, присвячений завданням партії в боротьбі за соціалізм, є центральним у партійній Програмі. У ньому підкреслюється, що головними цілями КПУ були і залишаються влада трудящих, соціалізм, союз братніх народів.
Окремий розділ присвячений становищу України в сучасному світі після включення її до світової капіталістичної системи. Завершальний розділ проекту присвячений проблемам внутрішньопартійного життя, посиленню впливу партії в робочому класі, селянстві, інтелігенції, молодіжному і ветеранському середовищах, об’єднанню зусиль трудящих у боротьбі за соціалізм. Початковим тут є марксистсько-ленінське положення про те, що революція не може бути здійснена партією, вона здійснюється тільки народом.
– Який подальший порядок розгляду Програми?
– В червні-травні пройде обговорення в партійних осередках. Потім пропозиції подадуться в Комісію. Робоча група доопрацює їх, а ЦК винесе на розгляд з’їзду. Значення цього форуму велике. Партія має згуртуватися, посилити свій вплив. Це зацікавить усіх лівих. Зрештою, і опонентів. Буржуазним партіям буде над чим подумати. А над усім стоїть нагальне — потрібна зміна політичної системи і влади в Україні у прогресивному напрямі. На завершення додам: ми при підготовці Програми керувалися марксистським вченням і революційним досвідом творення соціалістичного суспільства.
Про це, втім, поговоримо окремо. До наступного з’їзду готуються також зміни до Статуту Компартії України. Цей документ регламентує внутрішньопартійне життя комуністів. Його оновлення зумовлене необхідністю підвищення відповідальності членів КПУ, зміцнення партійних лав. Останнім часом, під впливом капіталізації суспільних відносин, цілеспрямованої антикомуністичної діяльності державних структур, буржуазних кіл та їхніх спецслужб, негативні прояви мали місце і в нашій партії.
Так, брутально ігнорував колективні рішення ЦК колишній лідер кримських комуністів Л.І.Грач. Заради своїх групових інтересів і особистих амбіцій він став на розкольницький шлях. Обрання Грача, 27 лютого 2011 року головою ради КПРС (комуністична партія робітників і селян) на позачерговому з’їзді в Києві привернуло увагу ЗМІ до цієї призабутої псевдопартії. Партії далеко не нової, яка є застарілим проектом владних структур і олігархів Донбасу. Але свій перехід у КПРС і раптове перетворення в її «лідера» Грач пародійно пояснює тим, що «КПРС не забруднила себе за десять років існування і не обслуговувала інтереси олігархів». Коментарі тут зайві. На відміну від цього блазнювання, нові редакції Програми і Статуту КПУ спрямовані на те, щоб партія діяла як єдина впливова сила, для якої головне — інтереси трудящого люду.
– Яке ставлення партії до нашого краю?
– Керівництво КПУ, її парламентська фракція приділяють увагу Закарпаттю. За поданням народного депутата України О.В.Голуба Верховна Рада у січні ц.р. прийняла постанову про 65-річчя входження Закарпаття до України в складі СРСР. Очікують свого розгляду в парламенті проекти постанов про визнання русинів в Україні, поширення на їх мову відповідної Європейської хартії. Потреби області як депресивного регіону враховуються в законопроектах з соціально-економічних проблем. Однак цього недостатньо. А в Києві наш край представляють В.В.Петьовка, І.М.Кріль, О.М.Кеменяш і В.І.Балога, для яких головне – власні бізнесові інтереси, а не потреби рядових трудящих. Незабаром розпочнеться виборча кампанія. І закарпатцям слід, хоч на цей раз, бути мудрими і принциповими.
Василь ЗУБАЧ, газета “НЕДІЛЯ”
