Закарпаття: Настоятель Петро-Павлівського православного храму у Міжгір’ї Євгеній Добра про традиції святкування Зелених свят

Християни святкують день Святої Трійці. Це великий християнський празник, один з найвеличніших після Воскресіння Христового. Про його історію та традиції нашого народу, пов’язані з цим святом,  ділиться митрофорний протоієрей, настоятель Петро-Павлівського православного храму селища Міжгір’я Євгеній Добра:— День Святої Трійці й наступні святкові дні в народі називають Зеленими святами, Зеленими святками, Троїцькою седмицею. Народна традиція часто помилково об’єднує язичницькі літні свята з християнським — Днем Святої Трійці. До прийняття християнства в ці дні поклонялися природним стихіям — вогню, воді, землі. І, як наслідок, відлунням язичницького минулого є безліч обрядів, пов’язаних з Троїцькою неділею (обереги, ворожіння, плетіння вінків тощо).

Особливістю нинішнього християнського свята є прикрашання осель і храмів зеленими гілками, у нашому регіоні здебільшого липою, живими квітами. Ця традиція виникла ще за часів старозавітного свята П’ятидесятниці, коли древні євреї святкували одержання Мойсеєм Закону на Синайській горі. Згідно з традицією прикрашалася квітами Сіонська світлиця, в якій на апостолів у цей день зійшов Святий Дух. Звідси даний звичай отримав поширення і в церкві новозавітній.

З давніх часів напередодні Святої Трійці збирали цілющі трави, зелене гілля… Увечері всією родиною прикрашали хату. Встеляли підлогу зіллям, чебрецем, полином, прикрашали навіть двері й ворота. За ікони клали волошки та м’яту. Перед образами запалювали свічку або лампадку. На іконах розвішували свіжі рушники. А обідні столи покривали зеленою скатертиною. Пишно прикрашалися зеленню і храми. Підлога була встелена “килимами” із зелені та квітів. Як бачимо, ця традиція у наших храмах збереглася й сьогодні.

У неділю зранку святково вдягалися і йшли до церкви з квітами та гіллям. Особливо наряджалися дівчата — в білих сорочках, намисті, з букетами квітів і ароматних трав. Після церковної служби зазвичай служили молебні на освячення полів, щоб Господь захистив їх від граду та пожеж і дарував гарний урожай.

До свята господині пекли калачі та короваї, готували різні страви з яєць, молочних продуктів та зелені, які прикрашали пряними травами. З напоїв традиційними були киселі та узвари. Упродовж святкових днів частування роздавали й убогим. Проводили Трійцю на свіжому повітрі, в лісі, на природі. У народних традиціях троїцькі гуляння безпосередньо були пов’язані з весільними обрядами, тому були надзвичайно популярними й серед молоді.

Сьогодні багато що збереглося з традицій та обрядів наших предків, пов’язаних з цим святом, але, звичайно, є чимало нововведень, запроваджених уже самими вірниками. Як правило, у ці святкові дні Божі храми переповнені прихожанами, божественна літургія звучить по-особли-вому, наповнена благоговійністю, Божою благодаттю.

Я щиро вітаю всіх християн з прекрасним святом Святої Трійці, бажаю Божого благословення, миру, добра і щастя.

Записала Марія РУБЕЦЬ, “Верховина”,  для mizgir.com.ua