«Нафтогаз України»: від проїдання до розвитку
У фінансовому стані НАК «Нафтогаз України» – черговий позитивний перелом. Після того, як компанія видерлась з передбанкрутного стану, поліпшивши в 1 кварталі 2011 року фінансові результати, вона зайнялася розвитком свого виробничого і торгового потенціалу.
До цих пір думати про це не доводилося: всі зароблені кошти йшли тільки на оплату російського газу. А оскільки їх не вистачало, то доводилося брати нові й нові кредити державних банків, які віддавати було нічим. І багато в чому це було пов›язано з необхідністю компенсувати несумірну різницю між ціною, яку платив «Нафтогаз» російському «Газпрому», і цінами, за якими згодом продавав імпортний газ промисловості і населенню.
Після того, як в 2010 році Україна отримала на імпортний газ знижку, а внутрішні ціни дещо підвищилися, нафтогазовий монополіст став потроху одужувати.Мовою економіки це означає, що діяльність компанії вдалося вивести зі збитків. Тепер кредити на купівлю газу йому доводиться брати лише в літній період, коли потрібно на зиму закачати газ в підземні сховища і при цьому не допустити чергового підвищення цін на газ для населення. Так, в липні НАК почав переговори з державним «Укрексімбанком» про те, щоб залучити в нього 625 млн. грн. Але на такі потреби компанії завжди доводилося гроші позичати: адже прибуток від продажу цього блакитного палива вона зможе отримати лише через півроку. І такий кредит зовсім не шкодить її «здоров›ю», оскільки передбачений її фінансовим планом.
Але НАК має намір взяти ще один кредит розміром 1 млрд. гривень, у іншої державної установи – «Укргазбанку». Ці кошти будуть витрачені не тільки на виробничі потреби, а й розвиток, при цьому особливу увагу НАК приділяє виконанню соціальної програми Президента по газифікації сільських регіонів Україні.Так, з 2009 року за кошти компанії побудовано 175 об›єктів газопостачання – розподільних трубопроводів і компресорних станцій, з них 88 вже введено в експлуатацію. Компанія за три роки витратила на це 645,2 млн. грн., А тепер, після отримання кредиту, зможе продовжити їх фінансування.
Ще важливіше для підвищення майбутньої прибутковості компанії – розвиток власного видобутку нафти і газу. До 2010 року ці програми практично не фінансувалися: газ видобувався в основному з існуючих родовищ, які виснажувалися. Тепер компанії вдалося знайти кошти на буріння. Зокрема, «дочка» НАКу компанія «Чорноморнафтогаз» дооблаштувала Голицинське родовище на шельфі західніше Криму, пробуривши на ньому додатково кілька свердловин, які були запроектовані ще наприкінці 80-х років. Той же процес відбувається зараз на Архангельському родовищі. А потім буровики візьмуться за запуск нового, Одеського родовища, яке також давно відкрито, але не розробляється. Триває освоєння надр і на суші: нещодавно завершилося буріння розвідувальної свердловини № 95 на Машівському газоконденсатному родовищі в Полтавській області.
Самою гучною інвестицією «Нафтогазу» за останній час став початок модернізації української газотранспортної системи. До цього нічого подібного в Україні не відбувалося, відзначають в «Укртрансгазі»: велися тільки капітальні ремонти магістральних трубопроводів. Але в липні НАК закупив першу партію труб і вже почав заміну застарілих ділянок. Ці капіталовкладення прибуткові, і в перспективі допоможуть газифікації сіл, населенню яких газ поставляється по «соціальним» цінами. Компанія розраховує, що восени отримає цільові кредити європейських банків у розмірі близько 300 млн. доларів. За ці кошти можна буде модернізувати левову частку ділянок, що перебувають у критичному стані. Підвищення технічного рівня ГТС України буде вагомою альтернативою «Південному потоку», який будується в обхід України, по дну Чорного моря і є прямим конкурентом української ГТС на ринку транзиту газу в Європу.
У 2010 – 2011 році «Нафтогазу України» вдалося вибратися з колосальною бюджетної дірки, стабілізувати ситуацію та інвестувати значні кошти у подальший розвиток компанії. При цьому, незважаючи на складнощі, з якими стикається компанія, «Нафтогаз» докладає максимум зусиль для підвищення власної рентабельності, виконуючи всі свої зобов›язання по реалізації соціальних програм розвитку. Все це дозволяє зробити висновок, що після здійснення всіх розпочатих інвестиційних проектів, «Нафтогаз» зможе погасити накопичену за останні роки заборгованість.
Антон КОВАЛЬЧУК
