Як Ужгород переживає комунальний колапс
Обласний центр Закарпаття – Ужгород п’ятий день намагається справитися з наслідками страшного вибуху газу. Через надзвичайну ситуацію місто та прилеглий район залишилися без блакитного палива, частково без електроенергії та водопостачання. Комунальний колапс засвідчив, що місцева влада та окремі структури має дуже «зелене» уявлення про те, як треба справлятися з подібного роду проблемами.
Нагадаю, що власне сталося. Отже, 29 серпня на перехресті вулиць Руської й Анкудінова в Ужгороді працівники фірми «Свемон Захід Україна» за замовленням «Закарпаттяобленерго» проводили роботи з прокладання шахти для електрокабеля.
У міській раді кажуть, дозволу фірма на 29 серпня не мала, був він лише на 18-19. Відверто кажучи, виникають сумніви, чи не сталося б трагедії, якби роботи здійснювалися у погоджений день, якби в іншому місці – то інша справа…
Тим не менше, того злощасного дня електрики близько 15-ї години прокололи газову трубу. Газ почав витікати. За неофіційною інформацією, перекривати його не поспішали, хоч і викликали всі необхідні служби, які почали скеровувати транспорт в об’їзд та евакуювати людей.
До 17-ї години з небезпечної території виселили 10 людей, рятувальники зайшли й до кафе «Шериф», попередила жінку-бармена та двох відвідувачів, аби ті покинули приміщення.
Кажуть очевидці, люди навідріз відмовилися виходити з будівлі, а бармен ще й сказала щось на кшталт «…я не можу просто так кинути місце роботи» і… запалила цигарку.
Після цього пролунав потужний вибух, кав’ярня зайнялася. Пожежники, які власне були на місці події, витягнули людей з палаючої будівлі. Як наслідок – у жінки 90% опіків тіла, у двох інших – 45% і 30%.
Дайте поїсти!
Те, що відбувалося в наступні за трагедією дні, інакше, як комунальним колапсом і не назвеш. Місто раптово опинилося перед банальною, але життєво необхідною проблемою – як прохарчуватися?
Ужгород виявився не готовим до того, аби прогодувати всіх своїх громадян – 120 тисяч. Першого дня люди ще кинулися харчуватися по кав’ярнях та ресторанах, а відтак зрозуміли, що так швидко залишаться без зарплат.
Ті, хто швидше отямився, кинулися в магазини та на ринки – скуповувати електроприлади. Як розповів автору сусід, «…у вівторок зранку двокомфорна електрична плита на ринку коштувала 210 гривень, уже за годину – 300, а до вечора за неї вже просили 600!
Та й то не було! Мене врятувало лише те, що зателефонував другові до Хуста (райцентр Закарпаття, – Авт.), який автобусом мені передав електроплиту за нормальною ціною».
У мережі “Фокстрот” та “Фоксмарт” за 30 серпня продали 79 електрочайників та 14 електричних плит – усі, що були наявні у продажу. За словами директора ДП “Фокстрот – Ужгород” Костянтина Демчука, плити продалися за перші дві години роботи магазинів.
Зазвичай ця мережа щодня у середньому продавала по 1 електричній плиті. Чайники ж купують переважно найдешевші, а зазвичай попитом користувалися електроприлади середньої цінової категорії».
У свою чергу кав’ярні та ресторани, які мали електричні плити, в Ужгороді виявилися переповненими, їхні власники зізнаються, що про такі прибутки навіть не мріяли! І так – увесь тиждень…
…А де нам жити?
Постраждалі від вибуху стверджують, що в ці дні пережили справжні жахіття: і примусове виселення, і постійний страх від очікування нових вибухів, і відсутність нормальних умов життя після ліквідації НП. За подібних обставин людей мали б, у принципі, організовано евакуювати й забезпечити всім необхідним, проте міська влада про це чомусь взагалі не подбала.
Так, мешканка вулиці Руської Ірина Бреза розповіла, що в момент вибуху знаходилася вдома за 20 метрів від епіцентру подій. «Коли почула вибух, вибігла з квартири прямо в тапочках, хоч я і на 8-му місяці вагітності, – каже жінка.
– Побачила, що на вулиці все палає. Потім до нас підійшли працівники газової служби та повідомили, що потрібно перекрити газ у квартирах і відійти від будівлі за 50 метрів. А коли повертатися – так і не сказали.
Ми простояли півтори години на вулиці – нам навіть не дозволяли закрити вікна чи двері. Не дочекавшись, коли нас пустять додому, поїхали ночувати в готель». До речі, як стверджує Ірина, про витік газу їм повідомили аж через 2 години після того, як він стався.
Це підтвердила і пані Оксана з сусідньої вулиці Анкудінова: «Нам сказали про вибух тільки о 6-й вечора. Я прорвалася в будівлю, щоб повідомити сусідів. І виявляється, моя сусідка в той час смажила котлети!
Хоч і брехала, що вимкнула всі газові прилади. А ще добре, що повідомила стареньку бабусю, яка взагалі не чула нічого про НП. І її ніхто з владних структур ні про що не повідомляв….».
Ужгородці кажуть, їх могли відселити до якогось готелю – влада могла домовитися з власниками приватних готелів чи інших закладів… Проте чомусь про це ніхто так і не подбав.
Влада каже: все під контролем
В Ужгородському районі вже запускають газ у приватному секторі – працюють 33 бригади газовиків, яким треба обійти 26 населених пунктів.
Про графіки відновлення газопостачання в Ужгороді поки що всі лише говорять, немає жодної конкретики. Людей повідомили за допомогою телефонного оголошення, по радіо та по телебаченню про те, аби упродовж вихідних з квартир не виходили.
Ужгородці на таке обурюються – невже не можна скласти якісь конкретні графіки поквартальні чи по районах, аби люди могли хоч кудись виїхати на вихідні… Але влада звично каже: все під контролем.
Наталія Петерварі
