Визначні західні політики та економісти розповіли, що заважає Україні йти до Європи
Західні політики й економісти розповіли виданню Корреспондент, що заважає Україні йти до Європи на ділі, а не на словах.
Як пише видання, історія розвивається за спіраллю, але у випадку з європейськими устремліннями України спіраль перетворилася на замкнуте коло.
Після 20 років декларацій про намір стати повноцінним членом європейської сім’ї, найкраще, на що може сподіватися Україна, – Зона вільної торгівлі та політичної асоціації з Євросоюзом. Та й то, зазначає Корреспондент, якщо Києву вдасться переконати в цьому Брюссель на саміті наприкінці року.
Так чому країна рухається до Європи черепашачими темпами і що заважає їй зараз? Ці питання Корреспондент задав видатним західним політикам та економістам, учасникам восьмого щорічного саміту YES – Ялтинська європейська стратегія.
Американці та європейці відкинули властивий їм дипломатичний етикет і прямо назвали останні перешкоди на шляху України до Європи.
Зокрема, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки ім. Петерсона Андерс Аслунд вважає, що нова влада дозволила обмеженій групі людей збагачуватися за рахунок інших. “Новий режим почав проводити найбільші репресії, які коли-небудь були в Україні, починаючи з 1991-го. Така прихильність до корупції та репресій позбавляє Україну можливості стати членом європейського співтовариства”, – заявив він.
У свою чергу міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт переконаний, що Україна залишається країною нереалізованого потенціалу. “Розвиток стримується обмеженнями, які пов’язані з минулим, не в останню чергу зі спадщиною СРСР. Слабкі, але з роздутими штатами органи влади, застаріле законодавство і руйнування інфраструктура – це лише кілька прикладів”, – зазначив він в інтерв’ю Корреспонденту.
Екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський заявив, що бачить кілька причин, чому події розвиваються не зовсім так, як повинні були б. “Недостатня децентралізація влади, занадто багато повноважень і важелів впливу зосереджені в Києві, що неефективно. Слабка реакція і вплив громадян на те, що відбувається навколо них, стимулює бюрократію і зміцнює корупцію. Ми бачимо і залежність судової системи, і недовіру до цієї гілки влади з боку суспільства”, – додав він.
У свою чергу президент Інституту Брукінгса, заступник держсекретаря США у 1994-2001 роках Строуб Телботт заявив виданню, що інтеграція до ЄС передбачає побудову в Україні сучасної європейської демократії, де переважає верховенство права та повага особистих свобод людини.
“На жаль, саме в цьому ключовому показнику Україна не тільки не виконала взяті на себе зобов’язання, а й відкочується назад. Питання щодо місцевих виборів, звинувачення у застосуванні адмінресурсу і політичне переслідування лідерів опозиції створює не дуже райдужну картину – Україна йде від демократичних цінностей, які поділяють і яких дотримуються всі члени ЄС”, – зазначив Телботт.
При цьому єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле очікує, що Київ негайно почне більш жорстку боротьбу з корупцією, докладе зусиль для поліпшення бізнес-та інвестклімату, а також наведе лад у секторі тендерних закупівель. ЄС підтримає Україну в реалізації цих реформ, у тому числі забезпечуючи фінансову та консультаційну допомогу.
Докладніше про те, що заважає Україні йти до Європи на ділі, а не на словах, читайте в № 36 видання Корреспондент від 16 вересня 2011 року.
