Та, незважаючи на це, закарпатським роботодавцям не потрібні працівники інтелектуальних професій. Сьогодні на ринку праці — попит на робітників-виробничників: швачок, в’язальників джгутів, будівельників, представників сфери послуг.
Про це у прес-центрі “Закарпаття” повідомив директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич.. За його словами, сьогодні на ринку праці області спостерігається тенденція покращення, тобто більше людей, порівняно із минулорічними показниками, працевлаштовано. Наприклад, за 10 місяців поточного року через центр зайнятості знайшли собі роботу 17 773 особи. Як зазначив Юрій Фущич, це на 500 людей більше, ніж за аналогічний період минулого року. Та є у цій сфері певні складнощі: із 12 тисяч працівників, яких щорічно потребує закарпатський ринок праці, тільки 1-2 тисячі закарпатців зможуть знайти собі високоплачувану роботу інтелектуального характеру. Це при тому, що щорічно майже 9 тисяч випускників вищих навчальних закладів претендують саме на таку роботу. Аби сприяти якнайшвидшому працевлаштуванню закарпатців, в обласному центрі зайнятості та його міських управліннях систематично проводяться ярмарки вакансій та ярмарки професій.
За словами директора Закарпатського обласного центру зайнятості, на сьогодні є так звані вразливі категорії населення, яким найважче знайти роботу. До них відносяться жінки із трьома (та бальше) дітьми, студенти, що тільки закінчили навчальний заклад, діти-сироти, особи передпенсійного віку. Один з напрямків роботи центру — сприяти у пошуках роботи саме таким людям. Наприклад, роботодавцю, котрий візьме на роботу молодого фахівця, впродовж року виплачуватимуть компенсацію, що є тотожною зарплатні працівника. Щоправда, є обмеження: сума компенсації не може перевищувати 2175 гривень.
До речі, фінансову допомогу видають не тільки роботодавцю, котрий візьме на роботу людину, що стояла на обліку у центрі зайнятості. Гроші також отримують пошукачі роботи, котрі зареєструвалися, однак роботу ще не отримали. Як повідомив Юрій Фущич, на сьогодні мінімальна сума такої допомоги становить 500 гривень (у випадку, якщо людина в своєму житті жодного дня не працювала), середня — 700 гривень (якщо стаж роботи мінімальний) і максимальна — 2175 гривень (у випадку, якщо людина останні півроку працювала і отримувала хорошу заробітну плату). Та люди не завжди знають про ці моменти, а тому не звертаються до центру, — запевняє Юрій Фущич. Більше того, нерідко вони звертаються по допомогу до посередників чи рекрутингових компаній, хоча насправді потреби в цьому немає. На сьогодні центр зайнятості володіє 80% всіх вакансій, що існують в області. Жодна інша організація не володіє такою базою даних. Більше того, база даних центру є відкритою: її можна подивитися на сайті trud.gov.ua, чим, власне, нерідко користуються представники кадрових агентств.
Крім того, якщо людина знайде роботу через центр зайнятості, вона може бути впевнена у офіційному працевлаштуванні та отриманні соціальних гарантій. І саме в центрі зайнятості людина абсолютно безкоштовно зможе перекваліфікуватися з одного виду діяльності на інший. Або ж, як повідомив Юрій Фущич, відкрити власну справу. На сьогодні 338 нещодавніх закарпатських безробітних розпочали власний бізнес (всі вони пройшли безкоштовне навчання в УжНУ) і взяли на роботу найманих працівників.
“Якщо ж говорити про посередників, — зазначив Юрій Фущич, — варто подумати: робота спеціалістів служби зайнятості оплачується з державного бюджету. А хто виплачує посередникам? Відповідь така: в одних випадках — роботодавець, в інших — сам пошукач”.
“Практика показує, що серед посередників нерідко трапляються шахраї,”— зазначив другий учасник прес-конференції – адвокат Іван Мочар. Він розповів, що нещодавно за його послугами зверталися люди, ошукані посередниками, котрі обіцяли високооплачувану роботу за кордоном. Однак, за свої послуги “працевлаштовувачі” взяли певну суму і… зникли. Аби не бути ошуканими, ужгородський адвокат пропонує просити певні документи: ліцензію міністерства праці та соціальної політики, свідоцтва про реєстрацію суб’єкта. Обов’язковим пунктом в даному випадку є підписання контракту. “Хочу порадити бути дуже уважними і пильними, придивлятися до тих пропозицій, що надходять не від державного центру зайнятості, а від тих осіб, для кого даний вид діяльності є бізнесом”, — підсумував Іван Мочар.