Центру сімейної медицини в Ужгороді не буде?
Вже більше року тому в Ужгороді на базі амбулаторії по вулиці Капушанській, 161 мав бути створений один із кращих центрів сімейної медицини в Україні. Для цього були всі передумови: і плідна співпраця з іноземними партнерами, і передача тодішньою міськрадою амбулаторії додаткових приміщень від підприємства «Аптека» і активна діяльність благодійного фонду «Сім’я» на базі цієї установи.
Нещодавно за підтримки програми міст-побратимів «Ужгород-Корваліс» та почесного громадянина обласного центру доктора Марка Ремптона амбулаторія навіть отримала каміон вантажу з різноманітним медобладнанням на 106,5 тисяч доларів. Попри це, функціонування потужного центру сімейної медицини в Ужгороді знову відкладається у довгу скриню. У чому причина — спробував з’ясувати кореспондент «Часу Закарпаття».
Американці слова дотрималися…
Кілька років поспіль цю сімейну амбулаторію відвідує почесний гість з міста-побратима Ужгорода — Корваліса доктор Марк Ремптон. Американський лікар впевнений, що тут можна створити потужний центр сімейної медицини, але лише за умови розширення приміщень і укомплектації закладу. Відтак з американської сторони було надіслано відповідного офіційного листа на адресу ужгородського міського голови та його заступників. У ньому Марк Ремптон обіцяв, за умови розширення амбулаторії, забезпечити її сучасним медичним обладнанням. У червні 2010 року голосуванням депутатського корпусу минулого скликання приміщення було виділено. На жаль, нинішнє керівництво міста з часу приходу до влади до питання цих приміщень не поверталося…
— Наша амбулаторія працює вже 11 років, — розповідає кандидат медичних наук, завідувач курсу сімейної медицини факультету післядипломної освіти УжНУ Павло Колесник, який 11 років тому проходив стажування у американській сімейній амбулаторії, де працює Марк Ремптон. — Нині у нас приписано близько 16 тисяч чоловік і ми є базовим центром для підготовки інтернів та курсантів на кафедрі сімейної медицини факультету післядипломної освіти УжНУ. Тому вже давно мріємо про створення на базі амбулаторії показового центру сімейної медицини. Однак, основна проблема — обмеженість площі нашої амбулаторії. І хоча ще у червні минулого року міська влада передала нам приміщення підприємства «Аптека», ми донині не отримали дозволу і якоїсь допомоги у розширенні й реконструкції цих приміщень…
Відтак нещодавно привезене з американського Корваліса за підтримки благодійної організації «Східно-Європейська Місія» на чолі з Петром Габором обладнання — апарат УЗ діагностики, УЗ денситометр — єдиний в області апарат для виміру щільності кістки, оглядові столи сімейного лікаря, фізіотерапевтичне обладнання, лабораторне устаткування, та спірограм — так і не почали служити ужгородським пацієнтам.
Міська влада досі не «почула» сімейних лікарів
Лікар амбулаторії Павло Колесник розповідає, що колектив не сидить склавши руки і нині проводить збір коштів і пожертвувань на ремонт та переобладнання згаданих приміщень. Активну участь у цьому бере Закарпатський обласний благодійний фонд «Сім’я», його постійні партнери — сімейні лікарі з Голландії та США, крупна організація Благодійний фонд «Східно-Європейська місія». Крім того протягом останніх 4 років амбулаторією опікується «Ротарі-клуб» міст Влаардінгем та Роттердам (Голандія), а також голандська родина Ван Дорп Оостхук.
Після того, як на початку року на базі амбулаторії було проведено розширену нараду міського управління охорони здоров’я, головний лікар Ужгородської міської поліклініки Тетяна Козак на початку травня звернулася з листом до міського голови Віктора Погорєлова та його заступника Віктора Трикура з проханням допомогти у реконструкції додаткових приміщень. За півроку, окрім порожніх обіцянок, амбулаторія жодної підтримки не отримала. Відтак Тетяна Козак звернулася повторно до тих же панів. Цього разу у листі вона вже розповіла про цінний вантаж, який амбулаторії презентували побратими з Америки. Наразі реакція міської влади залишається незмінною: нульовою…
16 тисяч ужгородців чекають поки «питання вирішується»…
Зі слів лікарів амбулаторії сімейної медицини на Капушанській, 161 та її пацієнтів, найбільше потребує приміщення майбутня лабораторія, створення якої надгостро стоїть у Новому Районі Ужгорода. Мами, котрі приводять сюди дітей на огляд, повинні йти здавати аналізи у другу частину міста в дитячу поліклініку на вулиці Боженка. Там же слід заздалегідь, і зазвичай у дуже ранній час, отримати талончики. Останніх чомусь часто не вистачає. Відтак потрібно вистояти величезну чергу. І хоча лабораторія поліклініки здатна опрацьовувати зростаючу потребу в дослідженнях, проте тут немає місця для очікування черги. Відтак люди стоять на сходах, а то й на вулиці.
Окрім молодих батьків, доводиться співчувати й пенсіонерам. Адже аналізи потрібно здавати з 8 до 10 години ранку. Для цього літнім людям доводиться вставати раніше аби якось сісти на маршрутку і доїхати ще далі — на БАМ до міської поліклініки. Тому амбулаторія в цьому спальному і найбільш густонаселеному районі Ужгорода потрібна, як повітря.
Аби якось зарадити цій ситуації, у амбулаторії було відкрито міні-лабораторний пункт, який обслуговував близька 250 чоловік щомісячно. Було підписано 4 трибічні угоди з сучасними лабораторіями Львова, Івано-Франківська та Києва, куди щотижнево відправляються аналізи, які сьогодні не проводяться у Закарпатській області. На жаль, роботу лабораторного пункту при амбулаторії було припинено через невідповідність приміщення вимогам.
Звичайно, таке рішення викликало хвилю обурення у жителів Нового району. Пацієнти писали листи міському голові з проханням відновити роботу лабораторії, неодноразово з цим же проханням до влади зверталися й самі лікарі. Майже всі отримали схожу відповідь: «Питання розглядається…». А поки «питання розглядається», 16 тисяч ужгородців змушені й далі їздити у протилежну частину міста здавати аналізи, а цінне заокеанське обладнання — «гріє» коробки і теж чекає, коли ж уже те «питання розглянеться»…
Павло Білецький
