Владика Мілан вручив премію журналістам Закарпаття
За словами глави греко-католиків Закарпаття владики Мілана, вручення журналістської премії Мукачівської греко-католицької єпархії імені Йосипа Терелі відбувається уже втретє, тому стало традиційним.
Відзнака присуджується за публіцистичні виступи, які пропагують духовні цінності, історичну правду, активну громадянську позицію, утверджують принципи толерантності та взаємоповаги в суспільстві.
«Наше суспільство не ставиться байдуже до того, що пишеться, і єпархія слідкує за публікаціями, що з’являються у місцевих ЗМІ. Існує категорія людей, які постійно атакують, бо мають ненависть в собі. Однак я можу лише сказати, що мені їх шкода. Бо якщо носити в собі ненависть і бруд, то це виноситься назовні. Так що нехай їм Господь Бог пробачить і допоможе зрозуміти, що нам треба суспільство будувати і не бачити ворогів. Якраз преса має допомагати показувати позитиви і те, що об’єднує. На жаль, рідко буває, що показують героїв нашої сім’ї. А на Закарпатті – найвища народжуваність, найменша злочинність і кількість розлучень. Я б попросив журналістів більше акцентувати на таких цінностях як сімейне життя», – зазначив під час прес-конференції владика.
Отже, премією першого ступеня за 2011 рік нагороджено Оксану Чужу за цикл матеріалів та «за активну позицію у висвітленні духовного життя краю».
Премію другого ступеня за 2011 рік отримала Вікторія Петішко за цикл радіопередач та «за активну позицію у висвітленні духовного життя краю».
А премію третього ступеня вручили отцю Костянтину Тимофєєву, відповідальному релігійно-інформаційного порталу «ЛОГОС-ТВ. Греко-католицьке Закарпаття». Він заслужив відзнаку «за цикл репортажів з місця подій та за активну позицію у висвітленні духовного життя краю».
Крім того, архієрейськими грамотами відзначені журналісти.
Олег Супруненко за публікацію «Ужгород стає центром злуки релігії та охорони природи» («Новини Закарпаття», №80/3799);
Петро Поліха за публікацію «Поєднані Церквою» («Новини Закарпаття», №46-47/3765-3766);
Олександр Гаврош за публікацію «Колотнеча в Колочаві» («Старий Замок Паланок», №30, 2011);
Сергій Федака за інтернет-публікацію «Сім загадок Королівського Євангелія» (Закарпаття онлайн);
Наталія Тернавська за публікацію «Данилівську 232-річну церкву врятували» (Старий Замок Паланок №48/1084).
Під час прес-конференції глава греко-католиків Закарпаття підсумував діяльність єпархії за рік, що завершується. Він наголосив, що 2011-й рік був досить успішним, адже проведено ряд заходів, що популяризували греко-католицьку віру серед населення. Зокрема, лише за цей рік на Закарпатті Мукачівською єпархією було освячено 14 нових церков. «Це дуже добре, адже люди можуть достойно молитися на освяченому місці», — зауважив владика. Крім того, глава греко-католиків області поділився враженнями від поїздки до Ватикану на інавгурацію закарпатської ялинки. За його словами, це дійство було справді вражаючим, оскільки крім закарпатців-паломників (яких, разом із представниками офіційної делегації було понад 400 осіб), на площі Святого Петра зібралися заробітчани. Особливої схвильованості додало те, що, окрім українських колядок, під час заходу звучав гімн нашої держави.
Владика Мілан пригадав і літні паломництва, у яких брали участь греко-католики Закарпаття. Зокрема, розказав про щорічну молодіжну пішу прощу з нагоди почитання блаженного Теодора Ромжі, що розпочинається у Хусті і закінчується у Великому Бичкові. «На цю прощу, що відбувається уже вп’яте, з’їхалася молодь з усієї області, тому воно було найчисленнішим. Це була велика і радісна подія», — сказав владика Мілан, демонструючи кадри з події. Також він розповів про міжнародну прощу народів і національностей Закарпаття у Тячеві, участь у якій взяли 50 священників і вірники з різних куточків України, і навіть з-за кордону.
Довідка
Йосип Тереля тривалий час жив і працював у селі Довге. За те, що був активістом українського католицького правозахисного руху, 23 роки провів у радянських тюрмах. У 1982 році Йосип Тереля організував Комітет захисту Української католицької церкви, що ставив собі за мету домогтися її легалізації. За своє життя написав книги «Свідок» (1991) та «Царство Духа» (1994). Цього року журналістів обласних ЗМІ премією його імені було нагороджено втретє.
