Сергій Федака вважає, що законопроект “Про вищу освіту” треба доопрацювати

[Total: 0    Average: 0/5]

Проект закону “Про вищу освіту”, зареєстрований в парламенті за N9655, потребує фундаментального доопрацювання. Так вважає відомий на Закарпатті науковець і політолог, доктор історичних наук, викладач Ужгородського національного університету Сергій Федака.

Кореспондент УКРІНФОРМу зустрівся з науковцем, щоби вислухати його аргументи.

– Пане Сергію, чому законопроект, який пропонує ухвалити Кабмін, викликає запитання не тільки в тих, хто вже навчається, або збирається вступати до вищих навчальних закладів, а й у багатьох викладачів вищої школи?

– Перш за все, незважаючи на зростання потреби в кваліфікованих працівниках робітничих спеціальностей, більшість молодих людей все ж прагне здобути вищу освіту. У законопроекті ж, на мій погляд, закладено низку положень, які не тільки не сприятимуть цьому, а й роблять проблематичним сам процес здобуття вищої освіти.

Для прикладу візьмемо норму, згідно з якою планується внести зміни до чинного законодавства щодо сталої плати впродовж усього строку навчання. Відповідно до законопроекту, пропонується затвердити, що плата за навчання може підвищуватися, залежно від рівня інфляції. На практиці це означатиме, що якщо за перший рік навчання студент заплатив певну суму, визначену договором, то це зовсім не гарантуватиме, що наступного року йому не доведеться заплатити за рік навчання вдвічі більше.

Або відрахування студента за так званий “академічний плагіат”. Що це таке, в новому законі не роз’яснено. Не визначено й необхідної процедури. Проте, відповідно до цього положення, кожен ректор на власний розсуд може використати його проти студентів, які йому просто “не догодили”.

Серед основних змін, запропонованих проектом закону, – диплом кандидата наук прирівнюється до диплома доктора філософії, при цьому тривалість навчання збільшується. Також державне замовлення становитиме не менше від половини випускників шкіл, а вищі навчальні заклади отримають автономію від органів державної влади. Змінюється і класифікація вищих навчальних закладів: виші за певними показниками ділитимуться на університети, академії, коледжі і професійні коледжі.

– Законопроектом пропонується збільшення розміру стипендії.

– Документ, справді, містить пропозицію підвищення стипендії до рівня прожиткового мінімуму. Та виникає запитання, як на практиці вона буде виконуватися. Адже в бюджеті на 2012 рік для цього не заклали відповідних грошей, тож, на мою думку, їх, імовірно, заощаджуватимуть за рахунок тих студентів, які матимуть четвірки – у них її просто відберуть. Також виникає загроза, що ті студенти, які через об’єктивні причини не можуть вчитися на відмінно, але мають поганий матеріальний стан, можуть залишитися без джерел фінансового забезпечення. Але стипендії – не єдина пересторога щодо тексту пропонованого урядом закону. Законопроект також дозволяє адміністраціям вищих навчальних закладів необмежено збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників. Дуже мало в проекті закону сказано й про те, як зможуть розпоряджатися грошима вищі навчальні заклади.

– У законопроекті закладено можливість для студентів самостійно обирати частину курсів та предметів навчальної програми?

– Я проти того, щоб студенти самі обирали дисципліни. Має бути мінімальний набір предметів і годин викладання. У проекті закону є норма про вільний вибір предметів, але рішення мають приймати виші, вони самі повинні визначати програми.

Як на мене, законопроект потребує фундаментального доопрацювання. Як мені відомо, депутати парламенту внесли до порядку денного три різних проекти законів про реформування системи вищої освіти в Україні. До кожного з них є зауваження. Тому, на мою думку, потрібно написати новий текст закону, взявши з трьох згаданих проектів найбільш прийнятні як для студентів, так і для викладачів норми. Тоді, впевнений, вийде закон, який з часом знову не доведеться міняти.

Володимир Ушенко

ukrinform.ua

Comments are closed.