Проректор з наукової роботи МДУ Василь Кабацій: «Вчимося не думати, або Як боротися з плагіатом»

Слово «плагіат» усім добре відоме і навіть часто вживається у спілкуванні. А саме явище плагіату в Україні надзвичайно поширене. На жаль. Та, можливо, люди «плагіатять», тому що не знають достеменно, що слово «плагіат» означає?

У такому разі потрібно добре розібратися, адже через це незнання виникає багато специфічних і курйозних ситуацій у різних сферах, зокрема в науковій. Так званим «авторам» розв’язує руки і те, що за плагіат не знають, як карати, – в Україні захист авторських прав майже відсутній, а якщо справа доходить до суду, то вердикт винести нелегко – прецедентів у таких судових справах зовсім небагато. Та нещодавно «випадок плагіату» зафіксували у Мукачівському державному університеті. Що саме сталося і як у цьому вузі борються з плагіатом серед студентів і вчать мислити самостійно, а не красти чужі ідеї, журналісту «НЕДІЛІ» прокоментував проректор з наукової роботи МДУ, доцент Василь Миколайович Кабацій

– Василю Миколайовичу, розпочнемо з головного. Чи дійсно йдеться про випадок плагіату в МДУ на рівні викладачів? І як розгортається ситуація зараз?

– Ситуація неприємна, але ми даємо собі раду, хоч за останні кілька місяців у пресі було чимало публікацій про МДУ, ректора та викладачів. Зокрема «скандальні» статті писав В.Гарагонич, колишній викладач університету, який є винуватцем ситуації, що склалася, і головним провокатором. Почалося все з того, що Гарагонич В.В., історик за фахом, в 2011 році виступив одним з авторів двох навчальних посібників, які були видані раніше, але без нього. До того ж, він не є фахівцем з відповідного напряму. Зокрема, в підручнику «Маркетинг туризму» (а яке відношення Гарагонич має до туризму?)/(Мунін Г.Б., Лук’янов В.О., Гарагонич В.В., 2011 рік видавництва, спостерігається ідентичність із навчальним посібником «Маркетинг готельно-ресторанного бізнесу»/ (Тимошенко З.І., Мунін Г.Б., Дишлевий В.П., Київ, Видавництво Європейського університету, 2007 р. – 245 с.). Один і той самий рукопис виданий в різні роки, різними авторами та з різною назвою. Тому це видання не може відповідати встановленим «Вимогам до авторських рукописів підручників, навчальних посібників і монографій» (МОН України, наказ № 588, від 27.06.2008 р.).

Та крім плагіату, є ще певні факти недобросовісного підходу Гарагонича В.В. до видання наукової літератури, які дуже схожі на шахрайство. А також він незаконно використав гриф «Мукачівський державний університет» на одній з книжок, яку вчена рада МДУ ніколи не рекомендувала до друку. Вчена рада взагалі ніколи не рекомендувала до друку книги, де співавтором є В.В. Гарагонич. Усе це свідчить тільки про те, що для досягнення власних інтересів В.Гарагонич не враховує інтересів суспільства чи певного колективу, використовує незаконні форми і методи для своєї «творчої діяльності».

 – Після перевірки усіх фактів, як справа просувається далі?

– На даному етапі справою займаються правоохоронні органи, порушено кримінальну справу. А результат буде, сподіваюся, незабаром.

– Особливо важливо не допускати плагіат у навчальних закладах, серед студентів, інакше ризикуємо залишитись без справжніх фахівців. Як МДУ регулює цю проблему?

– Мукачівський державний університет активно працює над оновленням навчальної та методичної літератури, яка використовується при навчанні фахівців за різними напрямами підготовки. В процесі цієї роботи постійно проводиться моніторинг нових видань, ознайомлення з їх змістом, структурою, інноваційними підходами до використання в навчальному процесі. І, дійсно, прикрим є той факт, що досить часто спостерігається дублювання або незаконне використання наукових розробок інших фахівців – «плагіат» в навчальній та науковій літературі.

Щодо негативного явища плагіату – про нього багато говорять, але потрібно переходити до реальної боротьби з тотальною лінню, з бажанням не думати й зробити все швидко й просто. Невже у нас не вистачає власної фантазії й творчого потенціалу чи бажання працювати?

В МДУ ведеться системна робота щодо  «чистоти»  різних  наукових досліджень  при  написанні  курсових, бакалаврських, дипломних робіт та навчальних посібників і підручників. Наукові роботи студентів аналізуються на кафедрах з позицій актуальності проведеного дослідження, новизни та практичного значення отриманих результатів. З цією метою в університеті впроваджено комп’ютерну програму «Антиплагіат».

– Як працює програма «Антиплагіат» і чи у всіх вузах області вона є?

– Це програмне забезпечення розробили спеціалісти Харківського національного університету. Воно добре зарекомендувало себе у багатьох українських та закордонних вузах. Та на Закарпатті, крім Мукачівського державного університету, програми «Антиплагіат» немає більше ніде.

Основна мета даної комп’ютерної системи – це перевірка наукових студентських і викладацьких робіт, монографій на новизну їх змісту. Використання цієї системи дозволило створити в університеті базу наукових праць. Програма «Антиплагіат» перевіряє наукові роботи на наявність в них повністю ідентичних частин (речень, абзаців і т.п.) з попередньо перевірених робіт. На всіх випускаючих кафедрах були призначені відповідальні нормоконтролери за внесення в програму і перевірку всіх електронних версій вхідних документів. За результатами перевірки автору надається довідка, у якій вказується процентне визначення наявності плагіату та джерела, з яких скопійовані ті чи інші частини. Для студентів така довідка враховується державною екзаменаційною комісією при захисті дипломного проекту. Якщо робота не є самостійною, студент не допускається до здачі іспиту чи захисту своєї наукової праці.

Такі методи боротьби з плагіатом спонукають студенів «включати мозок» і шукати власні способи, нові підходи до дослідження певного питання, виробляти свої погляди на тему, котра вже раніше досліджувалася, а викладачів – шукати нові, добре продумані теми для дослідження.

– До слова. Я також знаю, що МДУ має свій патентно-ліцензійний відділ…

– Так, ми створили патентно-ліцензійний відділ, як підрозділ у сфері інтелектуальної власності.
Його мета – ефективне використання інтелектуального потенціалу, який акумулюється в МДУ при виконанні наукових, науково-технічних та методичних робіт, їх правової охорони та  комерціалізації. Тому у ВУЗі надається підтримка ініціативі викладачів, молодих вчених, аспірантів і студентів у здійсненні наукової та інноваційної діяльності. Патентно-ліцензійний відділ надає інформаційну, правову, організаційну допомогу  у  впровадженні результатів цієї діяльності на підприємствах та об’єктах народного господарства міста і області з метою розвитку бізнесу, виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств. 

За період створення даного підрозділу науковцями університету отримано більше 30 патентів України на винаходи й корисні моделі. Значна частина експериментальних розробок виконана вперше і не має аналогів в Україні та за кордоном.

– Які саме функції виконує цей відділ?

– Головні його функції – це надання інформації щодо законодавства в сфері об’єктів права інтелектуальної власності, нормативних документів, які регламентують авторське та суміжні права, процедуру подання заяв на винаходи чи торгові марки тощо.Усе це є дуже актуальним в умовах інтеграції України до Європейського союзу. Важливим завданням є надання знань з питань захисту та практичного використання об’єктів інтелектуальної власності та правових норм. Саме тому, у відповідності до наказу МОН України від 20.10.2004р. № 811, для студентів старших курсів запроваджена дисципліна «Інтелектуальна власність», яку викладаємо я та к.т.н., доцент Фордзюн Ю.І.

– Чого в першу чергу навчаєте студентів?

– Основним завданням дисципліни є отримання практичних і теоретичних знань в даній сфері та виховання культури майбутніх спеціалістів щодо неправомірного використання  об’єктів права інтелектуальної власності.

– Тобто, як захистити свою наукову роботу чи винахід від копіювання та плагіату…?

–  Так. І на сьогоднішній день ми саме завершили і здали до друку новий навчальний посібник «Основи інтелектуальної власності». Він є вкрай необхідним для підготовки випускників вищих навчальних закладів, особливо освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» та «магістр», котрі повинні вміти відстоювати свої інтелектуальні права. Посібник також буде корисний для спеціалістів різних галузей знань: соціально-політичні науки, економіка  та підприємництво, менеджмент і адміністрування, сфера обслуговування, педагогічна освіта і мистецтво.  

Лілія ЗАЛЕВСЬКА, газета “НЕДІЛЯ“, nedilya.at.ua