Закарпаття: Щедроти виноградної лози
Минулої неділі,6 травня у м. Виноградові відбувся дев’ятий за рахунком фестиваль виноградарів – виноробів «Уґочанська лоза- 2012».
Започаткований у 2004 році районною владою, свою сьогоднішню чи то офіційну назву фестиваль здобув у 2010 році шляхом конкурсного відбору. А через рік у райцентрі було відкрито пам’ятник виноробу на знак вшанування майстрів вишуканого напою.
За словами голови райради Олега Любімова, цей фестиваль покликаний сприяти відродженню колишньої слави закарпатських виноградарів-виноробів і є одним із дієвих інструментів залучення у наш край туристів.
Цього разу свої вина майстри виноградної лози представили на суд поціновувачів 76 взірців.
На святкування приїхали офіційні делегації з Росії, Угорщини, Румунії, Польщі, а також сусідньої Івано-Франківщини та ін. Серед них – Генеральні консули Угорщини – в м. Берегові Іштван Товт і в м.Ужгороді Йожеф Бочкаї, новопризначений Генеральний консул Словацької Республіки в м.Ужгороді Маріан Мулік, заступник мера міста Егер (Угорщина) Кінг Шароші, генеральний директор повітового музею м. Сату Маре (Румунія) Марта Лівіу та ін. У числі почесних гостей також були професор, академік НАНУ, директор Інституту економічного прогнозування Валерій Геєць, голова облради Іван Балога, заступник голови ОДА Іван Бушко,голова Виноградівської РДА Тетяна Граб, голова районної ради Олег Любімов і багато інших.
Усі вони приєднались до костюмованої ходи, що починалась з герба міста та великого сонячного грона винограду і була яскравою, барвистою та по – спражньому феєричною. Відображала особливості основних національностей, які проживають на Виноградівщині – українців, угорців, ромів. Наче звідусіль лунали народні музики, тупотіли споряджені коні, гордо тягнучи за собою брички з бочками вина …
При вході в парк Перені на гостей чекав хліб і сіль під келишок добірного напою.
Звертаючись зі святкової літньої сцени до присутніх, голова облради Іван Балога привітав усіх з відкриттям фестивалю та наголосив, що сьогодні приватний винороб краю, в даному випадку – виноградівський, знову організував свято. Свято вина, на яке у затишному містечку під Чорною горою зібралося тисячі прихильників вишуканого напою, який спонукає тільки до добра. «Сподіваюся, що фестиваль, за рахунком – дев’ятий, буде не останній. Я дякую тим, хто дев’ять років тому стояв у його витоків, хто практично з нічого поставив на відповідний рівень цей захід, який уже відомий далеко за межами Закарпаття.
Нині чотири територіально-адміністративні одиниці області чи то її округи проводять подібні свята. Кожен назвав його по – своєму. На Виноградівщині він іменується мило – «Уґочанська лоза». Це – відгуки давнини від діда-прадіда. Дев’ять років тому Михайло Поличко, Василь Розгоні та інші згадали те, чому нас вчили батьки і започаткували фестини «Уґочанська лоза». Честь і слава всім керівникам районної адміністрації і райради, міській владі, які їх підтримали та збагатили захід народними піснями, танцями.
Хай і надалі процвітають «Уґочанська лоза» у Виноградові, «Біле вино» в Берегові, «Червоне вино» в Мукачеві, «Закарпатське Божоле» в Ужгороді – як символ нашої приналежності до Європи. Нехай цей вишуканий, благородний напій спонукає нас до добра. Щоб ми цю життєдайну лозу й надалі берегли, розвивали, примножували і поширювали по всій Україні. Щастя вам усім і незабутніх вражень від «Уґочанської лози», – наголосив Іван Іванович.
Іван Бушко у своїй помові зазначив: «Був час, коли виноробство на Закарпатті дещо занепало. На щастя, зараз ситуація кардинально змінилася. Нам є чим пишатися, у нас є знані винороби, які продовжують традицію та справу своїх дідів, тому ми повинні цінувати і берегти цей спадок і їх працю».
Відтак гості розійшлися знайомитись із різноманітними виставками, у т.ч. і виробів народного мистецтва, в яких найкраще збережена етнічна самобутність Виноградівщини, конкурсами серед кращих винарень регіону, театралізованими шоу. Впадали в око шість дворів сільських рад та два «Ґаздівські» двори – Санаторію «Теплиця» та Золтана Вайди. Тут кожен мав змогу продегустувати кращі національні страви, зокрема, домашні ковбаси, бограч-гуляш, боб-гуляш, смажену монголицю на відкритому вогні, та насолодитись прекрасною теплою атмосферою і цікавим відпочинком.
Оголошення підсумків журі було також видовищним. Переможцям вручались грамоти, цінні подарунки та квіти. Винороби були по –своєму щасливими.
Серед представлених вин переможцями визнано:
Перша номінація «Сухі білі вина»
1 місце (вино Самородні) – Повлін Адальберт, с.Шаланки
2 місце (вино Гарс Левелю) – Балог Йосип, м.Берегово
3 місце (вино Леанка Королівська) – Поличко Михайло, м.Виноградів
Друга номінація «Сухі білі вина»
1 місце (вино Леанка + Ріслінг) – Балог Олександр, с.Шаланки
2 місце (вино Гарс Левелю) – Кейс Елемир, с.Кідьош
3 місце (вино Леанка) – Мезев Бейла, м.Виноградів
Номінація «Сухі червоні вина»
1 місце (вино Каберне + Сапераві) – Балог Олександр, с.Шаланки
2 місце (вино Червоне сухе) – Шош Карло, с.Кідьош
3 місце (вино Червоне сухе) – Розгоні Василь, м.Виноградів
Номінація «Десертні вина»
1 місце (вино Оттонель) – Шош Карло, с.Кідьош
2 місце (вино Червоне сухе) – Розгоні Василь, м.Виноградів
3 місце (вино Червоне сухе) – Ласло Арпад.
Голова обласної ради Іван Балога вручив кращим цінні подарунки: переможцям в чотирьох номінаціях – мотооприскувачі. Крім того, Іван Іванович відзначив спеціальними призами кращих виноробів Виноградівського району: Михайло Поличко отримав мотокультиватор, Бейла Мезев і Василь Розгоні – мотооприскувачі.
У роботі виставкових «Сільських дворів» взяло участь шість дворів сільських рад та два «Ґаздівські» двори – Санаторію «Теплиця» та Золтана Вайди, які стали номінантами «Новинка фестивалю».
За результатами роботи конкурсного журі переможцями «Сільських дворів» визначено:
1 місце – двір сільської ради Неветленфолу
2 місце – двір села Сасово
3 місце – двір села Чепа.
Іван Балога вручив і цим переможцям цінні подарунки: за 1 місце – бензинову газонокосарку,за 2 і 3 – мотокоси.
Після цього присутні насолоджувались виступами народних колективів і митців краю.
Народні гуляння тривали до пізнього вечора. Виноградний нектар робив своє диво – як мешканці міста, так і його гості співали народних пісень та витанцьовували під традиційний чардаш. Кожен охоче ділився своїми враженнями про фестиваль.
Богдан Болюк, голова Коломийської райради:
– Я не вперше на Закарпатті. Кажу щиро: закоханий у цей чудовий край. Бо Закарпаття і Прикарпаття, як на мене, – легені нашої України, які прославляють державу не тільки у Європі, а й у цілому світі. Не дивлячись на те, що роботи чимало вдома, отримавши запрошення на цей фестиваль, ми сформували делегацію і приїхали.
якуємо організаторам і абсолютно задоволені побаченим. Море світлих і теплих вражень, як і нинішня погода. Що сподобалось. Ви подивіться на обличчя людей – добрі, усміхнені, привітні. Це роботящі люди, які заслужили, щоб їх поважали в цій державі. Бо, їдучи по Закарпаттю, бачиш їхні ошатні оселі і розумієш, що це дається нелегкою працею. Бо з неба нічого не паде. На винному фестивалі ми вперше. У нас фестивалів також чимало. Серед яких найпопулярніший міжнародний фестиваль автентичної кухні «Смачний спас», де учасники мають змогу презентувати не тільки різноманітні національні страви сіл і селищ району, а й мистецтво танцю і пісні.
Після нинішніх відвідин ми проаналізуємо свої можливості і не виключено, що так само і в себе започаткуємо фестиваль вина. Адже Прикарпаття також славиться виноробством.
Золтан Лендєл, Мукачівський міський голова:
– У Мукачеві проводиться фестиваль вина вже багато років поспіль і став візиткою нашого краю. То ж маємо неабиякий досвід і організації, і проведення виноградного фесту. Приїхав сюди, щоб запозичити щось нове для нас. Виноградівщина, як і Закарпаття в цілому, – благодатний край для ведення виноградарства та виробництва. Що сподобалось? Місце проведення вибране влучно, масовість учасників і гостей також продумані, гарний настрій і чудова погода. Та водночас відмітив, що як такого фестивалю вина, а точніше – конкурсу вина тут не проводиться. Все більше схоче на масові гуляння чи свято вшанування виноробів. Акценти на сільські садиби.
е також добре. Ми запозичили б масовість запрошених гостей із-за кордону. Це цікава думка на предмет залучення партнерів. Привабливим є те, що свято проводиться не в місті, а на окраїні у розкішному парку Перені. Ми проводимо в місті і це оправдано, оскільки наш фестиваль відбувається зимою і це зручно для літніх городян та тих, що приходять з дітками.
На літній період ми також плануємо у рамках співпраці із нашими закордонними партнерами фестиваль, приурочений архітектурним пам’яткам міста, попередньо назвемо його рицарським, який вбере в себе культурні заходи, змагання рицарів, представлення старовинних національних кухонь, де фішкою стане Замкове вино. Перший крок вже в цьому напрямку зроблено. У Паланку діє дегустаційний зал зі старовинним інтер’єром, меблями. Це буде хороший шлях туристичних мандрувань історичними палацами Європи, куди буде ув’язане і наше місто. Такі перемовини вже ведуться між сторонами.
У коментарі голова облради Іван Балога сказав:
– Фестиваль проходить гарно, з цікавою назвою «Уґочанська лоза» на честь одноіменного колишнього округу, де поєднані давні традиції району. Місце проведення – чудо- парк, який подарував нам барон Перені, і який добре служить нашому поколінню. Словом, тут має місце поєднання минулого і сьогоднішнього, що надихає нас берегти ті речі, які передали нам предки у спадок.
Виноградна лоза – це найміцніший із стовпів Закарпаття, його візитка. Виноградну лозу нищили у різні періоди. Сьогодні така активність і участь громадськості, підтримка органів місцевого самоврядування, влади на місцях дає підстави говорити , що ми зупинили цей процес і примножуємо галузь – з’являються природні європейські сорти. А така масова участь не дасть владі на місцях повернути прекрасному закарпатському вину назад у радянські часи, які позначились негативом на цій галузі і в нашому краї.
Щодо фестивалю. Сьогодні жителі Виноградівщини збагатилися туристами з різних регіонів України і закордоння,винороби знайшли нових покупців, але мене більше цікавить, що вони знайшли своїх партнерів,друзів. Бо в творчому тандемі є надія, що місцеві приватні винороби розправлять плечі, будуть дихати на повні груди. Що держава у вигляді законодавчих актів дасть їм преференції. Сьогодні вони ж працюють на ентузіазмі. Недоречно порівнювати, але я все ж таки скажу: подивіться виставкову ділянку приватних виноробів і колишніх потужних колгоспів і радгоспів, які спеціалізувалися на вирощуванні виноградної лози. Навіть не піддається порівнянню.
Це говорить про те, що приватний винороб, бодай за малої підтримки громадськості, сільського голови, активної людини у владі, може працювати, показувати презентабельність Закарпаття, виводити нові європейські сорти. До речі, і червоні, і білі вина – це символ Європи. А я відношу Закарпаття до європейської спільноти. І саме приватні винороби – одні з найактивніших інтеграторів у європейську громаду. І я хочу сказати, що всіма силами наша команда буде сприяти приватним виноробам як у роботі, так і у виділенні земельної площі, і у такий спосіб будемо активними у лобіюванні до центральних органів влади стосовно надання їм тих чи інших пріоритетів у щоденних трудах. Їхня праця – безцінна. І сьогодні прості закарпатські люди, що виходили на сцену і отримували подарунки з рук органів влади та меценатів – це один із моментів, як їх можна підтримати.
Сьогодні я хочу закликати громадськість, небайдужих до принципів і методів розбудови Закарпаття людей: підтримайте приватних виноробів. Це – перлина краю, це наша любов до ближнього. І це -наше майбутнє.
Прес-служба облради