У села Синевирська поляна – 12 присілків
Коли керівник села — справжній газда …
Віддалена глибинка — село Синевирська Поляна з підпорядкованими їй 4 населеними пунктами та 12 присілками з кожним роком активно набирає чудових ознак сучасного гірського поселення. Нині на території однойменної сільської ради діють 18 об‘єктів туристичного спрямування, більше 20 торгових точок, а донецькі та київські друзі не лише по-справжньому розгорнули тут підприємливу справу, а й музейне діло. Тож не дивно, що Синевирська Поляна згодом не поступатиметься Колочаві у розвої музейної справи.
Щороку село на висоті 898 м над рівнем моря оновлюється новими оселями горян, які білими цятками тьмяніють на високих крутосхилах. Сьогодні тут нараховується більше 550 дворогосподарств, у яких мешкають 1898 осіб. За кількістю новонароджених на 1000 населення рівних Синевирській Поляні в районі немає.
Все це результат того, що орган місцевого самоврядування очолює не тільки найстарший за стажем роботи в радах керівник, а й справжній газда Юрій Іванович Горват. Він постійно в пошуці інвесторів, які б долучились до соціально-економічної підойми населених пунктів на території сільради, покращення життя горян. З його ініціативи розгорнули тут бізнесову справу донеччани і кияни, а волонтери з голландського благодійного фонду “Шошанаїм” три роки поспіль трудились на будівництві об’єктів соціально-господарського призначення та житла для малозабезпечених і багатодітних сімей.
Активно, за поради із сельчанами, втілюються в життя будь-які можливості здійснення робочих наміток. На основі цього та дієвості ГО “Кришталеве джерело” (кер. Юрій Тюх) успішно реалізовується Проект ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІ”. Минулого вівторка тут розпочали роботи зі встановлення вуличного освітлення, протяжністю майже 6 км. Багаторічна співпраця з районним центром зайнятості населення також дає непогані результати, яких добиваються тут за організації оплачуваних громадських робіт. Син.-Полянська сільська рада майже єдина в районі, що тримає людину, котра слідкує за чистотою берегів Тереблі в центрі села та численних потічків, які збігають з навколишніх пагорбів.
У ході проведення оплачуваних громадських робіт у населених пунктах на території сільради побудовано десятки кашиць, встановлено більше двадцяти кладок, дерев`яних місточків через гірські потоки, низка берегоукріплюючих стінок в ур. Менчилівський (див. фото Ю.Горвата). Бригада досвідчених будівельників у складі Василя Ковача, Миколи Галая та Василя Бікляна зводить дерев`яні підпірні стінки, протяжністю в одному місці 95 пагонних м, а в другому — 44 погонні метри. Для них це чудова можливість заробити копійчину в рідному селі.
Звісно, що оплачувані громадські роботи не були б такими ефективними, якби у їх проведенні не допомагали технікою, будматеріалами природоохоронці НПП “Синевир” (дир. Микола Дербак). Сільрада і дирекція нацпарку — це своєрідний тандем, який забезпечує ефективну роботу з охорони і примноження багатств флори і фауни краю, благоустрою і чистоти довкілля, зі знанням справи запобігає еколихам, які часто трапляються в гірських масивах, котрі вершинами впираються в небо.
В темних глибоких зворах за частих тут опадів розбурхані потоки набирають такої сили, що в нижній течії “змітають” все на своєму шляху. За цього і виникла нагальна потреба звести берегоукріплюючі стінки обабіч водного потоку в Менчилівському. За нашої розмови Юрій Іванович Горват зазначив, щоби прискорити темпи будівництва підпірних стінок, іноді підсилює бригаду ще людьми, які трудяться на інших ділянках організованих належним чином оплачуваних громадських робіт.
Постійно цікавиться ходом будівництва і Микола Юрійович Дербак, бо ж знає, якої шкоди може завдати потічок у Менчилівському за осінніх дощів. Отак на території Син.-Полянської сільради вирує діяльне життя, бо сільський голова — справжній газда, а директор НПП “Синевир” М.Ю.Дербак по-синівськи дбає про збереження туристичних принад навколо одного із семи чудес України — Синевирського озера.
Василь БЕЛЕНЬ
