14 серпня закарпатці в день семи мучеників Маковеїв освячують воду, квіти і мак
На Закарпатті розпочинається «спасівка» – суворий піст у два тижні. За народними оповіданнями, колись був великий піст у дев’ять тижнів. Та Господь змилувався над людьми і поділив його. Тепер у християн є сім тижнів великого пості і два – спаського.
Прихожани у всіх селах Закарпаття на Маковія йдуть до церкви із букетами польових квітів, у яких обов’язково мають бути достиглі голівки маку. До нього також додаються й інші квіти з подвір’я — жоржини, чорнобривці, айстри та інші.
Такий багатий букет називається «маковійчик» або «маковейка». Його зберігають за іконами у домі — до весни. Такими освяченими рослинами у давнину лікували, а сухі квіти дівчата вплітали у коси, щоб були густі.
Маковійчик був своєрідним оберегом родини «від усякого зла».
Що стосується зерняток маку, то вони мали сакральне значення, попри низьку споживну цінність («сім років мак не родив — і голоду не було»). Так, маком обсипали городину, свійських тварин, особливо тих, хто щойно приніс потомство. Цікаво, що у дім до жінки, яка щойно народила, гостей запрошували тільки після того, як поріг посипали маком.
Ритуальною їжею є печені коржі, вистояні у горщику із медовою підливою і маком. Взагалі на Маковія – день будь-яких страв із медом і маком. Також популярним у народі на Маковія був пісний борщ із грибами. У давнину люди намагалися нічого не їсти, доки з церкви не принесуть свяченої води.
Вода в цей день – така ж цілюща, як і на Стрітення, тому Маковія ще називають мокрий Спас. Варто освятити колодязі в кого вони в приватних будинках є.
Вважається, що на Маковія починають відлітати птахи. Із цього дня поступово і неквапливо у свої права вступає осінь.