У Києві презентували книжку про лемків
У Києві презентовано етнокультурологічне дослідження “Українська Атлантида”, присвячене історії та культурі етнічних українців – лемків-русинів.
У Києві презентовано дослідження “Українська Атлантида”, присвячене історії та культурі лемків Презентація книги відбулась на прес-конференції в УНІАН.
к зазначив автор та укладач книги «Українська Атлантида» Ярослав Теплий, вихід книги продиктований тим, що за 20 років незалежності в Україні не було видано такого доробку, де була б висвітлена вся історія однієї з етнографічних груп. За його словами, у рік 65-х роковин військової операції «Вісла» особливо актуальною постає тема Закерзоння – українських етнічних територій, розташованих на захід від лінії Керзона, які входили до складу Польщі (Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини, Західної Бойківщини), і всього, що пов’язане з долею етнічних українців в ті роки.
Я.Теплий додав, що про деякі події та факти існують лише розрізнені спогади, фрагменти досліджень, однак цілісного однотомного компактного етнокультурологічного дослідження досі у незалежній Україні не було. Автор, використовуючи архівні документи, матеріали більш як 140 джерел, спробував відтворити цілісну картину історії, культури, традицій, звичаїв, обрядів, свят унікального українського субетносу – лемків-русинів, етнічних українців, а також детально описати трагедію цілого народу в середині ХХ століття у центрі Європи за мовчазного й байдужого споглядання цивілізованих європейських країн. “Переді мною стояло завдання написати просто для свого сина, для свого внука компактну історію свого народу”, – сказав Я.Теплий.
У першій главі книги “Лемковино, моя Лемківщино! Отчий наш, прадавній край…” розповідається про етнографічні регіони та групи південно-східної Польщі, про Лемківщину. Автор досліджує походження свого народу і його назви, дає ґрунтовний опис кожної з Великих депортацій українців Закерзоння, «внутрішньопольської» акції «Вісла» 1947 року, її причини та наслідки. Невідомі сторінки історії створення та діяльності концтабору для етнічних українців у Явожному у 1947 році так само не залишать байдужими, як і розповідь про депортацію етнічних українців Західної Бойківщини. Автор розмірковує над проблемами збереження та відродження свого субетносу у складі етносу, а також асиміляції свого народу в Польщі, Словаччині і в Україні.
Друга глава “І пращурів незламний дух не вмре в нас, не загине” присвячена лемківській говірці, житлу, харчуванню, одягу. У цій главі представлений народний календар, а також описи майже всіх народних свят – як релігійних, так і побутових.
У третій главі “Пісенні барви лемківського краю” зібрані пісні лемків. У додатку подані історичні та архівні матеріали. До нього увійшли також зразки усної народної творчості (лемківські народні прислів’я, приповідки, вірування, звичаї). З метою відродження народних традицій автор подає сценарії різдвяних вертепів (пастирок) та лемківського весілля.
