Чи повернуть землі довкола Закарпатського облмуздрамтеатру Ужгороду?
Уже майже 2 роки тривають судові суперечки, спричинені рішенням Ужгородської міської ради попереднього скликання про продаж земельних ділянок довкола Закарпатського обласного музично-драматичного театру.
Справи за цей час пройшли через кілька судів. Разом з тим, стали відомими подробиці продажу земельних ділянок і його наслідки. Тож тепер чи не вирішальне значення щодо скасування рішень по продажу і повернення землі місту матиме висновок експерта, який оцінював ситуацію «на місці» у серпні цього року. Але, про все – по порядку.
… Про те, що три земельні ділянки (на одній з них розташований і колись працюючий великий фонтан), прилеглі до Закарпатського облмуздрамтеатру, продані з аукціону, стало відомим у 2010 році, після зміни влади в Ужгороді. Такий факт спантеличив і керівництво театру в тому числі, бо ж за 2 роки до того були підготовлені всі документи для оформлення земельного акту. Директор обласного муздрамтеатру Любов Оленчук розповідає: «Я власноруч занесла у кабінет тодішнього мера Сергія Ратушняка цілий стос документів, необхідних для внесення земель довкола драмтеатру у земельний кадастр. Ми хотіли офіційно «закріпити» ці землі за театром, мали у планах відновлення фонтану і пошуки для цього інвесторів».
Однак, не так сталося, як гадалося: за рік після ініціативи керівництва театру і в останній рік свого перебування у мерському кріслі Сергій Ратушняк за сприяння депутатського корпусу продали ці землі «з аукціону». Спеціально «під продаж» міська рада тоді навіть попередньо проголосувала за створення окремого провулку – Мостового, який простягався від тротуару вздовж вулиці Льва Толстого до входу в адміністративний корпус обласного муздрамтеатру.
З приходом нової влади була озвучена сукупна вартість продажу земельних ділянок розміром 0,11 га, 0,06 га, 0,2 га (загалом 37 соток) – головний архітектор міста Олександр Шеба згадував цифру в 1 мільйон гривень. Тоді ж виявилось, що документація, надана міськраді керівництвом театру для оформлення земельного кадастру, просто зникла – Любов Оленчук розповідає, що й досі невідомо, де ділась ціла купа документів, які збирались впродовж кількох місяців.
Але, тим не менш, за участі нової влади з ініціативи обласної ради міською прокуратурою Ужгорода було подане клопотання в суд щодо повернення землі у власність міста, а разом з тим – скасовано рішення про створення все того ж «провулку Мостового». Так влада на всіх рівнях заявила про незгоду на зведення у безпосередній близькості від «храму Мельпомени» чергових ресторанчика, торгового центру чи кафе. Саме про перспективу зведення на проданих землях ресторану і торгового центру згадували нові власники землі.
Та, на думку головного архітектора Ужгорода Олександра Шеби, забудова цієї території практично неможлива. Відтак, нині власники ділянок, за його словами, «потрапили в досить неприємне становище, бо незрозуміло, яким чином їм використати своє право власності». «Навіть якщо теоретично уявити, що територія буде забудовуватись – це ж доведеться робити забудову комплексно і об’єднувати зі спорудою театру. А при розподілі землі на три рівновеликі ділянки, та ще і між різними господарями, я взагалі не уявляю собі забудови цієї території», – розповів Олександр Шеба.
Крім того, за словами головного архітектора міста, на згаданих ділянках майже неможливо проектувати зведення будь-яких споруд, не порушуючи будівельних норм. До того ж, нині відчутно посилено відповідальність самих проектантів за порушення норм при розробці проектів, можливо, цим також можна пояснити відсутність будь-яких спроб щодо проектування і наступного за ним будівництва, припустив Олександр Шеба.
Тим не менш, за земельні ділянки довкола театру «бої ведуться» й понині – якщо рішення по продажу однієї з них Ужгородський міськрайонний суд визнав недійним, то по двох інших ділянках справи перебувають на розгляді обласного господарського суду. Той таки господарський суд, за поданням прокуратури, призупинив дію рішень щодо продажу до проведення судової інженерно-технічної експертизи. Бо ж разом із землею, у 2009 році були продані і споруди, які утворюють єдиний інженерно-технічний комплекс з театром і призначені для забезпечення безпеки – фонтан і протипожежні резервуари.
Від фонтану перед входом в адміністративний корпус театру з боку вулиці Льва Толстого нині, на жаль, залишились хіба що згадки – на його місці сьогодні величезне провалля і оббита чаша. Фонтан був зданий в експлуатацію наприкінці 80-х років, будувався він, в тому числі, і для виконання функції охолодження, розповідає керівник Закарпатського обласного музично-драматичного театру Любов Оленчук. «Фонтан виконує подвійну функцію: окрім декоративної, призначений також для охолодження повітря, яке перекачується кондиціонерами. Фонтан з’єднаний з театром інженерними комунікаціями, у нас в гримувальній був спеціальний пульт, яким фонтан вмикався. Відтак, фонтан – це зовсім не якась окрема гідротехнічна споруда, він є складовою комплексу театру», – каже Любов Вікторівна.
Те саме можна сказати і про величезні резервуари поблизу драмтеатру, які, за правилами протипожежної безпеки, є необхідністю. Резервуари, кожен по 250 кубічних метрів, передбачені на випадок пожежі, у них постійно підтримується визначений рівень води. Крім того, регулярно пожежні служби перевіряють наповненість резервуарів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, якщо ж рівень води в них не відповідає нормам, за це передбачено покарання у вигляді штрафу. Площа драмтеатру становить 10 тисяч 843 квадратних метри. Під час масових заходів, як то спектаклі, урочистості з нагоди якихось свят, у театрі одночасно можуть перебувати близько 1 тисячі людей, розповідає Любов Оленчук. І якщо, не приведи Господь, у театрі трапиться пожежа, власними зусиллями, без забору води з резервуарів, пожежні навряд її оперативно вгамують. А відтак, без наявності у володінні театру резервуарів, про повноцінну безпеку говорити не доводиться.
Але от власники земельних ділянок, яким вони були продані за попередньої влади, певно вважають, що споруди ці театру ні до чого. У всякому разі, від них поступив позов щодо несправності, зокрема, фонтану: мовляв, він свою функцію не виконує, тож чого театру так триматись за землю, на якій він розміщений? Інша сторона, у свою чергу, звернулась до суду із зустрічним клопотанням – про встановлення функціонального призначення споруд і визначення їх приналежності до комплексу театру. Влітку з метою проведення інженерно-технічної експертизи у театрі працювала експерт Львівського інституту судових експертиз, тож нині обидві сторони чекають на спеціалізований висновок. І висновок цей, певно, стане одним із тих ключових моментів для прийняття рішення щодо подальшої долі земельних ділянок.
На них, за неприємною тенденцією, вже у найближчому часі можуть, в одному випадку, «вирости» нові типові ресторанчики-торгові центри-кафе. У іншому ж, нехай і в перспективі, постати оновлена площа – з лавицями, діючим фонтаном і зеленими насадженнями. У всякому разі, на оновлення площі перед драмтеатром з боку вулиці Льва Толстого, в разі позитивного рішення на користь театру, налаштоване керівництво установи.
За словами Любові Оленчук, «це буде не перемога театру, це буде перемога цілого міста, яке отримає шанс на появу ще однієї облаштованої площі європейського взірця. Я мрію, аби тут стояли лавиці, щоб був відновлений і працював фонтан, щоб сюди можна було просто прийти, посидіти і відпочити, погуляти… Театр ніколи й ніде не був і не буде засобом заробляння грошей, бо ж у цьому разі йдеться про духовне. А в духовне потрібно вкладати – на духовне має працювати матеріальне. Тоді, за умови духовного розвитку, і вдосконалення матеріального буде забезпечено».
Директор театру упевнена: меценатів для відновлення фонтану і впорядкування площі знайти можливо. Однак, скільки коштуватиме ремонт одного тільки фонтана, без відповідних висновків спеціалістів сказати вкрай важко, каже головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба. «Великий процент від вартості складе ремонт підземних комунікацій – там досить велика протяжність труб. Багато залежить від стану комунікацій, від самого проекту. Але те, що відновлення фонтану обійдеться не в один, і навіть не у два мільйони гривень – однозначно», – говорить Олександр Шеба.
Тетяна Кашуба
