В Ужгороді обговорили проект реконструкції площі Народної
Про засідання архітектурно-містобудівної ради, що відбулося 2 квітня, розповів на брифінгу начальник обласного управління містобудування та архітектури Микола Пігуляк.
Основне питання засідання – розгляд проекту реконструкції площі Народної в місті Ужгород. Рада складається з 18 членів, на засіданні були присутні 15 з них.
– Обов’язкова умова роботи цієї ради – це наявність у її складі представників відповідних служб. А це – і пожежники, і представники санепідемслужби, представники управління містобудування та архітектури. Головуючий – начальник управління містобудування та архітектури, Секретар – заступник начальника, – розповів Микола Пігуляк.
Архітектурно-художня рада (два засідання цієї ради передували містобудівній раді) розглядає концепції, думки. На ній присутні архітектори, художники, тобто люди, які оцінюють саму концепцію. Містобудівна – це рада, що створюється при органі влади. Понад 50% членів ради – це архітектори.
– У нашій містобудівній раді – їх близь 60%. З тих архітекторів, що були присутні – 4 проголосували «за», один утримався, один проголосував «проти». Тож містобудівна рада схвалила проект. Ми радилися з управлінням культури стосовно збереження, оформлення історичної пам’ятки. Тож можу сказати, що наразі не встановлені навіть межі цієї пам’ятки, навіть зараз користуються радянськими нормами у цьому питанні. А це теж потребує упорядковування, – відзначив Микола Пігуляк.
Під час брифінгу Микола Пігуляк продемонстрував проект чеського архітектора Крупки.
– Це проектне рішення Крупки абсолютно відмінне від того, що є зараз. Звернуть увагу, зелений газон – всього 15 метрів, з обох боків – дві широкі вулиці. Теперішній газон у кілька разів більший. Проект не був реалізований, тобто площа у теперішньому її вигляді жодним чином не відповідає архітектурному задуму тодішніх архітекторів – це фактично незавершена її версія.
За схваленим радою проектом передбачено озеленення на 60 % площі. Фінансування здійснюватиметься на 80% з держбюджету.
– Міський архітектор весь цей час міг приймати рішення сам без рішення містобудівної ради (вона є міською та обласною). Він зараз має висновок управління культури, рішення Ради, тобто – набагато більше матеріалів, ніж перед цим. Тож прийме рішення «так» чи «ні», – відзначив Микола Пігуляк.
Для належної роботи у галузі містобудування має бути розроблена містобудівна документація, – впевнений Микола Пігуляк:
– Для того, щоб в нашій області все робилася у чітко визначених рамках, зокрема і з урахуванням історичного аспекту, має бути генплан населеного пункту, також – історико-архітектурний опорний план. Він чітко встановлює, де і що можна робити. За його відсутності виникають конфлікти, які не містять професійного аналізу та не спрямовані на охорону культурної спадщини.
Наразі обговорюється генплан міста Ужгород, йде мова про розробку історико-архітектурного опорного плану. Він буде розроблений у всіх історичних містах Закарпаття.
Прес-центр Закарпатської ОДА
