Ректор УжНУ планує перетворити “космічний” заклад на туричний об’єкт
Її створили наприкінці п’ятдесятих і тоді вона була – однією з найпотужніших у Радянському Союзі. Це – про Ужгородську обсерваторію, працівники якої нині скаржаться на занепад дослідної роботи. Спостереження, кажуть, здебільшого тримаються на ентузіазмі. А в Міносвіти зауважують – за право на фінансування треба змагатися…
Половина працівників обсерваторії на роботу ходить чи не задарма – з дев’яти четверо отримують половину мінімальної ставки. А дослідження тут і досі проводять лише завдяки співпраці з іншими країнами, кажуть астрономи. Наприклад, ось цей телескоп показує усі небесні світила від Узбекистану до півдня Сполучених Штатів.
Віталій Єпішев, науковий керівник лабораторії космічних досліджень:
– Ми на ньому працюємо із Кавказом, з головною астрономічною обсерваторією російської академії наук, і там дивимося на дуже далекі об’єкти, і відповідно розроблена спеціальна методика запису. Вони пообіцяли нам сучасну апаратуру, аби поставити її на даному німецькому телескопі.
Науковці стверджують: ця лабораторія здатна відстежувати швидкорухомі об’єкти на зразок челябінського метеорита. А ще – прокладати маршрути супутникам і спостерігати за ними. Заклад – на балансі Ужгородського університету. А додаткові гроші на розвиток намагаються залучати в інший спосіб.
Федір Ващук, ректор Ужгородського національного університету:
– Ми хочемо розвинути, аби це був один з ужгородських туристичних маршрутів і закарпатських. Це дасть можливість додаткових джерел фінансування. Університет обов’язково збереже свій унікальний науковий і освітній підрозділ.
Однак ідея поки що себе не дуже виправдовує. Приходять тільки школярі та студенти. А з них грошей не беруть. Кажуть, добре, що хоч цікавляться наукою.
Віталій Єпішев, науковий керівник лабораторії космічних досліджень:
– Раніше сюди зверталися із турбаз, що чи можна приводити? Можна! Ми і робили би, але як тільки заходить мова, що хоч якась компенсація – воно все помаленьку згасає.
У Міносвіти проблемам ужгородського зоряного закладу – здивувалися. Бо раніше ані обсерваторія, ані університет на брак коштів не скаржилися. Щоб отримати гроші з держбюджету на дослідження – колектив має подавати роботи на конкурс. Торік – була лише одна. Із цим і пов’язане зменшення ставок.
Олександр Якименко, директор департаменту наукової діяльності та ліцензування Міносвіти і науки:
– Це не пов’язано з тим, що Міністерство прийняло таке рішення, або ректор прийняв рішення про скорочення. Це говорить про те, що саме в цьому році колективу не вдалося пройти конкурс на відбір. І, скажемо так, виграти якісь, отримати державну підтримку саме для своїх наукових досліджень.
Нове обладнання – теж розподіляють на конкурсній основі. Ще на початку квітня приймали заявки. Олександр Якименко каже – відбір ще не закінчено.
Андрій Максимов, Валерія Богренцова, Іван Бабущак. Перший Національний