Закарпатських лікарів ознайомили з принципами лікування важкого захворювання – сепсісу

[Total: 0    Average: 0/5]

завантаженняПро принципи лікування важкого захворювання – сепсісу, розповідав на науковій конференції в Ужгороді хірургам, анестезіологам, реаніматологам та іншим медикам директор Українського медичного Центру інтенсивної терапії сепсису Леонід Харченко.

За кордоном сепсис посідає четверте місце серед причин смертності після серцево-судинних захворювань, онкопатології і травматизму.

Як зауважив Леонід Харченко, дуже важливо чим раніше діагностувати початок інфекції, знайти її вогнище та розпочати лікування, найбільш ефективними засобами якого є хірургічне дренування та антибіотикотерапія. При цьому вибір антибіотиків має бути виваженим і точно дозованим. Препарат обирають, враховуючи спектр його дії, фармакотропність, а також мікробіологічний паспорт того чи іншого відділення.

Внутрішньовенна антибіотикотерапія повинна розпочатися протягом години з моменту розпізнання тяжкого сепсису після забору мікробіологічного матеріалу. Вона передбачає застосування одного чи двох препаратів, які діятимуть на передбачуване джерело інфекції. «Призначаючи антибіотики, необхідно пам’ятати про чотири основні групи мікроорганізмів: грам (+), грам (-), анаероби та метицилін резистентну флору», – нагадав Леонід Харченко, наводячи основні принципи раціональної антибіотикотерапії, методи визначення мікробіологічної чутливості та ін.

Також він розповів колегам про цікаві клінічні випадки з практики. Пацієнти, які потрапляють у Центр інтенсивної терапії сепсису в тяжкому стані, зазвичай уже пройшли кілька етапів лікування у різних лікувальних закладах. Часто виявляється, що у них лікували не хворобу, а температуру. В цьому контексті Леонід Харченко звернув увагу медиків на те, що лихоманка буває бактеріального і небактеріального ґенезу, та закликав їх зважати на цю обставину.

Окремо він наголосив на необхідності постійного мікробіологічного моніторингу відділень лікарні (насамперед хірургічного профілю), метою якого є вивчення особливостей клінічних штамів та вибір оптимальних схем антибіотикотерапії.

Про важливість створення бактеріологічних паспортів відділень у медичних закладах говорила й головний спеціаліст Головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області Вікторія Дьордяй. Адже знаючи, яка мікрофлора характерна саме для того чи іншого відділення фахівці завжди зможуть призначити ефективнивну антибіотикотеріпію.

«Немає хороших антибіотиків, є чутливі мікроорганізми» – неодноразово наголошувалось на конференції. Потрібно лікувати не температуру у пацієнта (як це, на жаль, часто трапляється), а в першу чергу виявити джерело інфекції та чутливість бактерій до медпрапартатів. Тільки таким шляхом можна запобігти ускладненням та ефективно допомогти хворому.

https://zakarpatpost.net

 

Loading...

Comments are closed.