На «Ерделівських читаннях» в Ужгороді буде прочитано 90 наукових доповідей про мистецтво
Про мистецтво в усіх його проявах, про мистецьку освіту в Україні і взаємовплив культур європейських народів учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Ерделіські читання» в Ужгороді говоритимуть наступного тижня впродовж двох днів.
Представництво обіцяє бути потужним і авторитетним. Відтак, організатори упевнені: чергові «Ерделівські читання» стануть новим поштовхом до роботи і вдосконалення, ще одним заходом зустрічей і неочікуваних відкриттів, про що сьогодні і йшлося під час прес-конференції у прес-центрі «Закарпаття».
Традиційно Міжнародна науково-практична конференція «Ерделівські читання» проходитиме за ініціативи Закарпатського художнього інституту. Місцем проведення стане конференц-зала рекреаційного центру «Золота гора» поблизу Ужгорода. До участі у заході міжнародного рівня зголосились близько 100 учасників. Планується, що впродовж 13-14 травня, поки триватиме конференція, вони прослухають 90 доповідей.
Як зазначив під час прес-конференції один із організаторів «Ерделівських читань», ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник, цьогоріч кількість бажаючих взяти участь у конференції перевищила всі очікування: «Так склалось, що конференція проходить у досить комфортних умовах, і останнім часом дуже багато бажаючих хотіло би приїхати, але ми не всіх можемо прийняти. Ми забронювали додаткові місця в готелях міста, тож, якщо прийдуть, наприклад, аспіранти, які мають бажання взяти участь у конференції – будь ласка, але проживання забезпечити через скруту й економію коштів інститут не може». Разом з тим, Іван Небесник заспокоїв: участь у конференції є вільною, дістатись до місця її проведення бажаючим не складе жодних проблем – щоранку від готелю «Закарпаття» курсуватиме автобус до «Золотої гори».
На думку проректора Закарпатського художнього інституту Наталії Ребрик, «Ерделівські читання» можна визначати як таку собі «добру мистецьку толоку», адже щорічно конференція збирає представницьку еліту, авторитетних українських та європейських мистецтвознавців і власне представників мистецтва. Серед іншого, розповіла Наталія Ребрик, очікується приїзд на конференцію президента Національної академії мистецтв України, академіка, професора, народного художника України Андрія Чебикіна, цілої «делегації» докторів мистецтвознавства зі Львівської національної академії мистецтв, науковців з Харкова. Участь у конференції вже не перший рік поспіль братимуть й експерти-мистецтвознавці з-за кордону, й імениті художники. «На «Ерделівських читаннях» щоразу новим відкриттям стають виступи професора Миколи Мушинки, цього року виявила бажання до участі й дружина професора пані Магдалина. З Чехії приїде Франтішек Гібл – директор музею Яна Амоса Коменського в Пшерові. Зголосився на участь і один з найбільш відомих словацьких експертів сакрального мистецтва, зокрема, ікони, Владислав Грешлик», – розповіла Наталія Ребрик.
Але не тільки славетними іменами мистецтвознавців з науковими доповідями цікава і корисна в практичному плані конференція: паралельно з фахівцями теоретичної думки, участь в «Ерделівських читаннях» традиційно беруть також відомі професійні художники. Присутність художників, за словами Наталії Ребрик, обумовлює «живу» розмову про розвиток сучасного мистецтва – «без всяких папірців, без якихось ключових слів». Цього року на конференції будуть присутніми митці світового рівня Анатолій Криволап, Олександр Бабак, Тіберій Сільваші тощо. А поряд з ними – великі й потужні імена закарпатських живописців, зокрема, Василя Скакандія, Надії Пономаренко, Олени Корж-Радько, Одарки Долгош-Сопко та інших.
Якраз отаке розмаїття зустрічей, налагодження нових знайомств і контактів, зазначила в свою чергу на прес-конференції завідувач кафедрою дизайну Закарпатського художнього інституту Одарка Долгош-Сопко, дає можливість «побачити себе, своє мистецтво, свою спадщину, свій рівень на тлі всеукраїнському і навіть європейському».
За підсумками Міжнародної конференції «Ерделівські читання» традиційно буде випущено вісник з однойменною назвою. Якщо ще декілька років тому матеріали конференції Закарпатському художньому інституту доводилось друкувати окремим спецвипуском у віснику Львівської національної академії мистецтв, то нині навчальний заклад цілком справляється з цією задачею за допомогою ужгородського видавництва «Гражда».