Проповідь владики Миколи Етеровича на святкуванні річниці Перенесення мощей блаженного Теодора Ромжі
Нікола Етерович (народився 20 серпня 1951, Пучіща) — хорватський римо-католицький архієпископ, ватиканський дипломат, апостольський нунцій в Україні (1999—2004), генеральний секретар Синоду Єпископів Католицької Церкви з 2004 року. Титулярний архієпископ Цибальський.
“Християни покликані протистояти таким сучасним методам релігійного переслідування, які здійснюються без кровопролиття.
«Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать,
коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я
Сина Чоловічого ради. Радійте того дня і веселіться,
бо ваша нагорода велика в небі.»
(Лк. 6: 22-23)
Дорогі брати і сестри, слухаючи Слово Боже, також і ми радіємо всім серцем. Слово Боже, завжди живе та діяльне, освітлює наш дух і вказує на християнське почуття урочистості, яка сьогодні зібрала нас так багато у цій семінарії в Ужгороді, з нагоди десятиріччя перенесення мощей блаженного мученика єпископа Теодора Ромжі до Ужгородської кафедри. Я поділяю вашу радість, переживаючи, з вдячністю до Господа, за привілей, який я мав 10 років тому, як Апостольський нунцій в Україні, бути присутнім на урочистому святкуванні перенесення мощей і звернутися до присутніх з посланням християнської надії і милосердя. Я з радістю прийняв запрошення вашого єпископа Мілана Шашіка, CM, разом з вами відсвяткувати цей важливий ювілей. Приношу вам з Риму вітання від Святішого Отця Франциска і його Апостольське Благословення.
Слово Боже, яке ми щойно чули, допомагає нам зрозуміти глибокий зміст цього святкування для кожного з нас, для вашої єпархії, для Церкви в Закарпатті і по всій Україні, в пам’ять про героїчну фігуру блаженного Теодора Ромжі. Він став єпископом Мукачівським 8 вересня 1944, всього у 33 роки. Теодор Ромжа працював для Греко-католицької Церкви Мукачівської єпархії з великим запалом і з повною віддачею. Без страху був батьком і пастирем стада, яке Господь йому довірив. Підстави для переслідування віруючих греко-католиків, починаючи від єпископа Теодора Ромжі, а також обставини його героїчної смерті, добре задокументовані і відомі. Радянський уряд вирішив скасувати Греко-католицьку Церкву по всій Україні, а, отже, і в Закарпатті. Це рішення передбачало знищення або арешт єпископів.
Після того, як він був поранений під час організованого замаху 27 жовтня 1947, єпископ Теодор Ромжа був убитий в лікарні, де йому зробили ін’єкцію сильної отрути кураре. Всупереч тому, чого очікувала комуністична влада, приклад єпископа Теодора Ромжі дав силу багатьом священикам – 128 були заарештовані і заслані в Сибір разом з сестрою Теофілою – і вірникам греко-католикам залишатися вірними Богові і Католицькій Церкві, незважаючи на великі труднощі, контроль та переслідування. Коли Україна здобула знову свободу і була відновлена демократія, тоді і Католицька Церква змогла реорганізуватися і, між іншим, віддати належну повагу і пошану пам’яті цих своїх дітей. Один з них, без сумніву, є єпископ Теодор Ромжа, якого блаженний Папа Іван Павло II зарахував до лику блаженних 27 червня 2001 року у Львові, під час свого незабутнього апостольського візиту до України.
У світлі відданого життя блаженного Теодора Ромжі я хотів би зосередити свої роздуми на трьох поняттях: мучеництво, послух і молитва, які нам пропонує також і Святе Письмо, уривки якого ми сьогодні читали.
Мучеництво означає свідчення. Господь Ісус Христос вчить нас, що ми повинні радіти, коли люди переслідують нас задля нього. Християни, як учні Ісуса Христа, повинні радіти в утисках, в приниженнях, в тому числі під час переслідування, яке призводить до смерті через ім’я Ісуса Христа. Народ йде за Христом з усіх кінців в надії послухати Його і зцілитися від недуг і нечистих духів. Для людей, які хотіли доторкнутися до нього, “бо сила виходила з нього і усіх оздоровляла” (Лк, 6, 19), Ісус має слова блаженства: блаженні вбогі, блаженні голодні, блаженні засмучені, блаженні переслідувані (пор. Лк 6 , 20-21). Цю Добру Новину можуть зрозуміти належним чином тільки ті, що дозволяють Святому Духові керувати ними. В очах світу вчення Ісуса може здатися суперечливим, важким до віри і, перш за все, до втілення його у житті. Святі показують, що це можливо, та й, взагалі, що це єдиний правильний шлях, який веде до блаженства вічного життя.
Таким був приклад блаженного мученика Теодора Ромжі. Свідками цього є багато мучеників нашого часу. За різними статистиками стверджується, що у світі щорічно гинуть через свою віру в Ісуса Христа близько 100 000 чоловік.
Дорогі брати і сестри, дякуймо Богові, що сьогодні на Закарпатті та в Україні є свобода релігії і що християни, як і інші віруючі, не переживають терпіння кривавого мучеництва. На жаль, ми знаємо, що не тільки в Україні, але і в інших країнах, які можуть похвалитися глибокими коріннями історії демократії, існує тенденція нав’язувати закони і ставлення, які суперечить Євангелії і християнським цінностям, які сформулювали, в більшій частині, європейську цивілізацію. Християни покликані протистояти таким сучасним методам релігійного переслідування, які здійснюються без кровопролиття. Блаженний Теодор Ромжа та інші мученики віри запрошують нас наслідувати їхній приклад, і плисти проти течії, коли це необхідно і коли мова йде про фундаментальні цінності свободи, права і гідність людської особистості, сім’ї, Церкви. Християни покликані зробити це, використовуючи засоби, які демократичне суспільство дає нам на соціальному, культурному, правовому і політичному рівнях. Навіть сьогодні місія християн є слово Воскреслого Господа Ісуса Христа, адресоване до кожного з нас, членів Своєї Церкви: «та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії і аж до краю землі »(Ді. 1, 8).
Послух. Щоб бути свідками, ми повинні бути слухняні Богові, наслідуючи приклад Ісуса Христа. Він, існуючи в Божій природі став людиною, щоб бути послушним Богу Отцю, щоб чинити Його волю (пор. Євр 10, 9). Віруюча людина відрізняється своїм послухом одному Богу і відмовою служити іншим богам, тобто ідолам. Ця істина міститься в першій заповіді, яку Господь Ісус Христос висловив словами: “Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією думкою твоєю» (Мт 22, 37). Існує тільки один Бог, Творець людини. Для того, щоб реалізувати своє людське і християнське покликання людська особистість повинна бути відкрита до Бога в послусі віри.
Крім цього вертикального аспекту, віра також має горизонтальний вимір, про який нам нагадує Ісус Христос, пропонуючи другу заповідь, подібну до першої: «Люби ближнього твого, як самого себе» (Мт. 22, 39). У громаді віруючих, Церкві, важливо підкорятися законним Наставникам, зокрема єпископам єпархії, або дієцезії. Про це пригадує нам перше читання: «Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи» (Євр. 13: 17). Зі свого боку, єпископ або інші наставники, повинні бути більш слухняні Богові, щоб знати Його святу волю і застосовувати її в житті своїх громад і людей, довірених їм.
Блаженний Теодор Ромжа дає нам приклад послуху Богові без вагань і до кінця. Тому що він був послушний Богові в такий героїчний спосіб, також і вірні були послушні йому, визнаючи в його особі і в його служінні, прояв волі Божої, нашого Отця, об’явлена в особі Ісуса Христа і в благодаті Святого Духа.
Молитва. Для того, щоб можна бути слухняним Богу аж до мучеництва, потрібно молитися. Господь Ісус Христос заохочує нас молитися завжди, “ніколи не падати духом» (Лк. 18, 1). Не тільки наш кожен день повинен починатися і закінчуватися молитвою, але кожну мить повинна б бути пережита в присутності Бога. Молитва діяння благодаті, вдячності, подяки, прохання, заступництва, повинна б надихати усі дні нашого життя. Молитва є силою християн. Ми повинні, отже, молитися один за одного, як нас запрошує автор Послання до Євреїв: “Моліться за нас” (Євр. 13, 18).
Святіший Отець Франциск часто запрошує вірних молитися за нього. Він відчуває потребу Божої допомоги, Святого Духа, для того, щоб добре виконати місію єпископа Риму і Пастиря усієї Церкви. Але, навіть перш ніж стати Папою, його розмови і його листи закінчувалися проханням молитися за нього. Молитва є потужним засобом для зміцнення нашого сопричастя з Богом і з нашими ближніми. Молитва відкриває нам серце і робить його доступним для послуху Богові, і особам, що діють від його імені. Молитва підтримує нас в часи випробувань, труднощів і мучеництва. Пресвята Діва Марія дає нам яскравий приклад послуху і молитви. Вона є Матір’ю молитви, яка піднімає руки до неба заступаючись за своїх дітей на землі, благаючи, зокрема, дару послуху спасительній волі Божій “який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим, 2, 4).
Дорогі мої, звернімось з цієї урочистої нагоди до блаженного Теодора Ромжі, благаючи його заступатися за свою дорогу Мукачівську єпархію, за її вірних на чолі з єпископом Міланом Шашіком, CM, разом з його єпископом-помічником Нілом Юрієм Лущаком, ОФМ. Вимолюємо заступництво Блаженного Теодора Ромжі для священиків, ченців і черниць і всіх мирян. Щоб він зміг з Неба вимолити для нас справжнього дару послуху Богові і Його Церкві, благодать молитви і силу свідоцтва аж до мучеництва. З іншого боку, я закликаю вас усіх молитися, щоб добрий і милосердний Господь подарував чудо за посередництвом молитвами Свого героїчного єпископа і мученика Теодора Ромжі, з огляду на його канонізацію, яка вознесла б його на престол поклоніння у всій Церкві.
На закінчення хочу вимолювати на кожного з вас і на цілу Мукачівську єпархію благословення Всемогутнього Бога словами з Послання до Євреїв: «Нехай наш Господь Ісус Христос, зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Христа Ісуса, якому слава по віки вічні. Амінь» (Євр. 13: 20-21).
