Ужгородцям показали Трамвай Жадання

[Total: 0    Average: 0/5]

0Свій 67-й театральний сезон Закарпатський обласний український музично-драматичний театр ім. братів Шерегіїв завершив цікавою п’єсою відомого американського драматурга Теннессі Вільямса «Трамвай «Жадання».

Постановку здійснив київський режисер, заслужений діяч мистецтв України Сергій Архипчук, якого ужгородці знають за недавньою виставою «Майне лібе Віра».

Не встигли вщухнути пристрасті довкола сучасної «любовної драми з прибамбасами» за п’єсою ужгородського драматурга Олександра Гавроша, якою відзначили Міжнародний день театру і розпочався VІІІ фестиваль еротичного мистецтва «Березневі коти», як Сергій Архипчук знову змушує закарпатського глядача очиститися, пройшовши через біль, тривоги, надії та розчарування. Цього разу режисер звернувся до класики американського театру, однієї з найзагадковіших притч світової драматургії.

В основі сюжету «Трамвая «Жадання» — трикутник (сестри – Бланш і Стелла та чоловік Стелли — Стенлі Ковальскі). Дія відбувається в Новому Орлеані. Саме сюди трамвай з символічною назвою «Жадання» привозить Бланш Дюбуа, яка після тривалого ланцюга невдач, компромісів і втрати родового гнізда сподівається знайти спокій і хоч би тимчасовий притулок у сестри Стели і її чоловіка Стенлі. Та затхле передмістя, убогість існування сестри та примітивізм її чоловіка не найкраще місце для відпочинку. Героїня зустрічається з власним минулим і лабіринтом нерозв’язаних проблем.

Теннессі Вільямс почав писати цю еротичну п´єсу з багатьма автобіографічними моментами в останній рік Другої Світової у щемкому передчутті абсолютно нової світобудови. З кінця 1947 року почалася тріумфальна хода твору сценами і екранами, що триває досі. За цю п´єсу Вільямс отримав у 1948 році Пуліцерівську премію, а в 1952-ому був висунутий на здобуття премії «Оскар» як кращий сценарист. Кожна країна і кожне нове покоління глядачів бачить з вікна вільямського трамваю щось дуже своє, інтимне, відмінне від сусідів.

І постановка київського режисера має свою унікальність – переносить нас з Нового Орлеану сорокових років минулого століття у сучасний Ужгород, де звучить Ніна Матвієнко і Вєрка Сердючка (музичне оформлення Надії та Миколи Петрунь), а герої розмовляють українською мовою завдяки перекладу американського українця Богдана Бойчука. Драматизм вистави вміло передано як гарною грою акторів (у ролі Бланш і Гарольда – Світлана та Олександр Мавріц, у ролі Стелли і Стенлі Ковальскі – Катерина Якубик-Гамага та Тарас Гамага), так і декораціями (сценографія – заслужений діяч мистецтв України Емма Зайцева). Варто відмітити, що над виставою працювало два склади акторів, що за словами Сергія Архипчука є абсолютно рівнозначними.

Як розповів перед прем’єрою вистави на засіданні клубу «Театрал» режисер Сергій Архипчук, вистава просякнута ужгородським середовищем, у цьому й був експеримент. Поблизу театру живе дивна особа, яку звуть Графинею. Світлана Мавріц, яка грає головну героїню дивакувату Бланш, спеціально зустрічалася з нею, щоб поспілкуватися. І, на його думку, дуже вдало відтворила образ. Загалом, робота над виставою тривала півтори місяця. Довелося скоротити п’єсу наполовину, бо в оригіналі вона б йшла 4 години. Бюджет постановки склав трохи більше 15 тисяч гривень. Дуже радіє, що відразу здали виставу у двох акторських складах (у другому сестер Бланж та Стеллу грають Оксана Карпович та Кароліна Білак, а Стенлі – Михайло Фіщенко), і вважає, що у цьому театрі і з цими акторами можна гори перевернути.

Директор обласного муздрамтеатру Любов Оленчук зауважила, що довкола цієї п’єси точиться чимало суперечок як в Україні, Росії, так і закордоном. І не кожен театр береться за таку постановку. Тому дуже рада, що Сергій Архипчук пристав на її пропозицію. Ідея вистави виникла спонтанно під час прем’єри «Майне лібе Віра», яка також була експериментом. І до того ж дуже вдалим, бо, крім поповнення репертуару і схвальних відгуків, вилилася у плідну співпрацю з київським режисером, з яким дуже легко працювати. Сподівається, що і цей спектакль завоює серця вибагливого глядача не тільки на рідній сцені, але й на гастролях, які чекають театр восени.

Загалом театр протягом 67-ого театрального сезону порадував ужгородців чотирма прем’єрами. Крім двох вищезгаданих, це «Мауглі» за оповіданнями англійського письменника Джозефа Редьярда-Кіплінга Редьярда Кіплінга (режисер – головний режисер Житомирського облмуздрамтеатру ім. І. Кочерги Наталія Тімошкіна) та «Здрастуйте, я ваша тітонька» за п`єсою «Тітонька Чарлі» англійського драматурга Брендона Томаса (режисер-постановник – народний артист України Анатолій Філіппов).

Попереду у театра відпустка, гастролі в Одесі, Києві і Львові протягом вересня-жовтня і великі плани на 68-й сезон, який відкриють у середині листопада. Іде підготовка вистави «Велика капітуляція» за мотивами п’єси Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти» (режисер Михайло Мільмейстер (Німеччина)), вистави “Сільва”, “Гайдамаки” та п´єси про Духновича. Для дітей заплановано казку А. Ліндгрена «Малюк і Карлсон». До Ужгороду також завітають львівський театр імені Марії Заньковецької та київський театр імені Лесі Українки.

 Оксана Чужа, Буквоїд

Comments are closed.