В музеї народної архітектури та побуту оселились метелики зі всього світу
На Закарпатті вмузеї народної архітектури та побуту майже місяць можна спостерігати за дивосвітом тропічних метеликів, що прибули із заморських країн — Індонезії, Філіппін, Південної та Північної Америки.
Переважна частина з 30 видів комах уже обжилася в Ужгороді, решта — у вигляді лялечок — щойно прибула й чекає свого народження.
Метелики вільно літають приміщенням, викликаючи захоплення у всіх. У малечі — бо нездатна байдуже дивитися, як носяться повітрям ці пурхаючі хмарки. А у дорослих — хіба не було в житті миттєвостей, коли й ми безтурботно гасали за крилатими красенями?
Гості виставки радо підставляють плече, коли співорганізатор екзотичної виставки — ужгородець, аспірант біологічного факультету Ужгородського національного університету Євген Ажипа саджає їх на плече чи на руку.
— Навчити людей цінувати природу через контакт із цими ніжними створіннями — це наша місія, — каже Євген. Він захоплюється метеликами вже понад вісім років. Займається вивченням проблем зникнення метеликів та відновленням їх червонокнижних видів у Закарпатті. Нині тут аж 40 лускокрилих видів зникають, а загалом в Україні таких 60. Із денних метеликів, наприклад, аполлон карпатський (parnassius apollo) не спостерігається в краї за Карпатами від 60-х років минулого століття, із нічних — сатурнія спіні (saturnia spini), яку бачили востаннє ще двадцятьма роками раніше. До слова, у сусідніх країнах — таких, як Росія, Словаччина, Чехія, Болгарія, ці метелики й досі живуть. Щоб відновити популяцію видів, потрібно створити ферми з їхнього розведення.
— Можливо, серед відвідувачів знайдуться небайдужі люди, які долучилися б до такої благородної справи. Тоді наші діти, а відтак і їхні діти зможуть милуватися метеликами не лише на виставках, а й у природному середовищі.
Допоміг Євгенові в організації виставки колега з Києва Ярослав Романкевич. Таких вернісажів в Україні проводиться всього чотири. Тепер на виставці проживає понад сто метеликів — денних і нічних.
Найбільш вражаючий представник останніх — аттакус атлас (attacus altas) із Філіппін: це найбільший метелик у світі, розмах крил сягає 26 сантиметрів. Свою видову назву метелик отримав на честь Атласа, одного з титанів у давньогрецькій міфології. Природних ворогів у гіганта практично немає. Незвичайне забарвлення крил комахи в зведеному положенні копіює голову змії, тому птахи не насмілюються нападати на цих метеликів. Метелик найактивніший у сутінках і вночі, а вдень спить, тому відвідувачі його літаючим не побачать. Вусики самців дуже чутливі і здатні відчути феромони самок за кілька кілометрів. Це єдиний лускокрилий на виставці, який не має рота і живе завдяки накопиченим своїм попередником — гусінню — запасів на окремій стадії розвитку. Шкода, вік цього велетня коротенький — близько трьох днів.
Харчуються комахи пом’якшеними і гнилими бананами, грейпфрутами та цукровою (медовою) водою. Усіх їх привозять на виставку у вигляді лялечок. Уже в залі лялечки, які перебувають у гніздечках-коконах, поміщаються в інсектарій — такий собі пологовий будинок. За народженням метеликів можна навіть спостерігати, адже лялечки прикріплені до жердинок.
Вирощують комах за кордоном на спеціальних фермах, здебільшого для продажу. До речі, нині завдяки Інтернету кожен бажаючий може купити собі такого красеня. Вартість коливається від 10 до 15 000 євро. Життєвий цикл лускокрилих проходить із повним перетворенням через чотири стадії: яйце, личинка (гусениця), лялечка, імаго (доросла комаха). Розмноження відбувається яйцями, які метелики відкладають на цитрусових рослинах, — продовжує Євген і показує жовті маківки на листі лимона у горщику. З яєць вилуплюються личинки — гусениці, які певний час активно харчуються (приблизно до місяця залежно від виду) і в’ють кокон, у якому заляльковуються. Лялечка переходить у гусеницю: остання на клітинному рівні розкладається і при цьому заново формуються органи і стать майбутнього метелика. Час дозрівання лялечки також різний, залежно від виду і природних умов. Якщо вік метеликів короткий, то він компенсується неймовірної краси забарвленням крил. А живуть ці диво-створіння від трьох днів до двох тижнів.
— У деяких комах лусочки розміщені так, що залежно від кута падіння на них світла вони міняють своє забарвлення, — зауважує мій гід по виставці і показує чорного красеня з синіми смужками, які перетворюються на зелені, варто лише нахилити голову. Тендітні створіння можна брати до рук, але тільки не за крила, бо можна пошкодити ніжні лусочки. На незвичайній живій виставці кожен може обрати свого улюбленця і зробити з ним фото на пам’ять.
Василь Бедзір, Урядовий кур’єр