Світ дізнається про музеї Ужгорода
В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція з нагоди долучення Інституту іноземної філології УжНУ до міжнародного проекту за підтримки Вишеградської четвірки щодо презентації англійською мовою музеїв рідного міста.
До проекту увійшли Ужгород та міста сусідніх країн Пряшів (Словаччина), Брно (Чехія), Ярослав (Польща), Шарошпоток (Угорщина). Усі вони за допомогою проекту представлять свої музеї світовій громадськості англійською мовою.
Михайло Рошко, в.о. директора Інституту іноземної філології УжНУ, депутат Ужгородської міської ради розповів: «Усі говорять про те, що ми, закарпатці, маємо свою культурну локальну самобутність. Намагаємося нею привабити туристів – здебільшого із слов’янських країн, країн СНД, натомість важче залучати людей із заходу. Це перший стартовий момент для нашого проекту, інший – наш Інститут не може працювати без виїздів за кордон, адже вивчати мови виключно на відстані неможливо. Тому наш колектив скерований на те, щоб якнайбільше виїжджати і практикувати мову. Крім того, ми завжди прагнули залучати гранти і ректор університету, доктор технічних наук, професор Федір Ващук активно нас на це спрямовує, маючи важливу і амбітну мету – отримати для УжНУ статус дослідницького вишу.
Тому ми раді повідомити, що взяли участь у гранті Вишеградської четвірки із перекладу англійською самобутніх явищ крайової культури. Це непроста робота, адже постає ряд питань, зокрема, як перекладати такі слова, як сіни, гуня, трембіта? Кілька кафедр у країнах-учасницях проекту працюють над такими перекладами – про історію музеїв та їхні цінності».
Щодо Ужгорода, то він увійде у проект двома пам’ятками – Ужгородським замком та краєзнавчим музеєм.
Сніжана Голик, в.о. завідувача кафедри англійської філології Інституту іноземної філології УжНУ, доцент поінформувала, що проект, про який йдеться, започаткував Пряшівський університет. «Перша частина проекту – робота з музейними текстами, укладення глосаріїв термінів культурних реалій, друга частина – підготовка монографій, оформлення довідників музеїв, переклад інформації веб-сторінки музеїв. Для наших викладачів та студентів це можливість не тільки поділитися своїм досвідом, а і хороший шанс відчути потребу у своїй спеціальності. Адже фах філолога не вважається найбільш актуальним і потрібним у нашому суспільстві, однак участь у цьому гранті дає можливість студентам відчути, що їхні знання можуть здійснити вклад у важливу справу», – зауважила фахівець.
Діана Кубічка, керівник проекту, викладач кафедри англійської філології Інституту іноземної філології УжНУ розповіла, що частковою проблемою для реалізації проекту стало питання віз. Утім, з документами вже все налагоджено, тож фахівці приступили до роботи, у тому числі відвідали і фахові семінари за кордоном. За словами Д. Кубічки, міжнародних проектів саме для філологів не так вже і багато, тому проект Вишеградської четвірки – чудова нагода для фахівців і студентів Інституту іноземної філології УжНУ.
Щодо прикладів перекладу, то жваве зацікавлення міжнародних експертів викликало питання перекладу назви «Карпатська Україна». За словами С. Голик, викладачі і студенти УжНУ запропонували саме ту стратегію перекладу, яка б дала можливість зрозуміти важливість самої назви, події, адже прямий переклад не подає всієї інформації. Тож назву буквально транслітерують із обов’язковим поясненням про факт проголошення незалежності держави. Наталія Буторіна, магістр УжНУ також розповіла про переклад слів черес, трембіта та інших. Натомість з польської мови, наприклад, становить складність переклад слова, що буквально позначує людину, яка виготовляє дзвони.
