У Середньому на Ужгородщині вирощують кактуси та лимони
Хтось розводить ківі, хурму та інші екзотичні фрукти, а 66-річна Юстина Монда із селища Середнє виростила не лише трьохметрове лимонне дерево, а й декілька видів кактусів.
У свої немолоді роки середнянка не лише вміло порається коло двору і худоби, ще й встигає обробляти півгектара землі, а вечорами – милуватися пустельними рослинами, які непогано прижилися у дворі турботливої господині…
Вони поширені в основному у пустелях, а сьогодні їх можна зустріти у звичайному господарстві у закарпатському селі. Висота деяких вражаюча – понад три метри. А дісталися більша частина кактусів пані Юстині у спадок від родичів з Ужгорода, які не захотіли тримати на підвіконнику цих чарівних природніх створінь. Господиня не відає їх назви, з яких країн світу завезені на Сріберну землю, але вміє доглядати та милуватися буйним цвітінням.
На її подвір’ї можна зустріти такі види колючих рослин (найбільше опунцієві): акантокаліціум, гімнокаліціум, а ще – алоє, апорокактус, гілоцереус та інші. Ці кактуси походять з країн Південної і Північної Америки, а також повно їх на Мадагаскарі і Шрі-Ланці. Вважають, що їх занесли перелітні птахи. Але в основному їх розповсюдили, звичайно ж, люди.
Завдяки довгому корінню та товстим стеблам, кактуси збирають вологу і здатні переживати великі посухи. “Влітку, коли величезна спека, доводиться поливати кактуси щовечора, бо живуть не в землі, а в горшках”, розповідає середнянка. Перед заморозками, буквально три тижні тому разом з сином позаносила їх у пивницю на зимування аж до квітня місяця.
В око впадають глохідії – це дрібні, тендітні колючки, дуже гострі і жорсткі, забезпечені пилчастими щербинами по всій довжині і ростуть у великих кількостях пучками навколо ареол. Потрапляючи в травний тракт тварин, вони викликають сильне подразнення, тим самим захищаючи рослини від поїдання.
Зважаючи, що у дворі гоподині живе кілька десятків курей, ми поцікавилися, чи для них не несе небезпеку “кактусова плантація”. Пані Юстина запевнила, що кури хоч і “прогулються” поруч біля колючок, але не клюють їх. Відколи обзавелася кактусами, ще ні разу кури ними не труїлися.
А от лимону вже 20-й рік пішов. Двічі на рік плодоносить. Цьогорічний урожай становив одну сотню екологічно чистих лимонів. На зимній період громіздке дерево заносять у веранду і до нового року господиня ще має лимонний урожай.