Людина здатна відчувати чужий біль на відстані
Доктор Доссі називає подібні переживання телесоматичними явищами.
Людина може відчувати чужий біль на відстані. Мати писала лист своїй дочці. Раптово її рука затремтіла, і вона впустила ручку. Менш ніж через годину вона дізналася, що її дочка отримала серйозної опік правої руки. Сім’я живе на фермі в районі Нью-Йорка. Одного разу з ранку у всіх восьми членів цієї сім’ї, незалежно один від одного виникло погане передчуття, ніхто з них не міг працювати, пише directpress.ru.
Потім виявилося, що в цей день хлопець з цієї родини загинув під час автокатастрофи в Мічигані. Жінка відчула біль в грудях і сказала, що її сестрі погано. Пізніше жінка дізналася, що її сестра загинула в автокатастрофі, її груди були проломлені кермом.
У цих історіях мова не йде про просту емпатію. У них одна людина відчуває біль близької людини на відстані, не знаючи про те, що та страждає. «Навіть якщо таке явище відбувається між матір’ю і дитиною, воно виходить за межі простої материнської інтуїції», – говорить Майкл Хавер, дослідник, зацікавлений у дослідженнях, які вивчають зв’язок між тілом і розумом. Спільно з д-ром Марком Микоцці він написав книгу «Духовна анатомія емоції: зв’язок між почуттями, мозком, тілом і шостим почуттям».
Д-р Доссі називає подібні переживання телесоматическими явищами. Слово «телесоматичний» в перекладі з грецької має в своїй основі коріння «тіло» і «відстань». Він пише в книзі «Зцілюючи розум», що подібні явища, як правило, позитивні. Жінка відчуває нестачу повітря і відчуває, що її дитина тоне. Вона біжить до басейну і встигає врятувати дитину. Але іноді вони можуть бути руйнівними. Наприклад, солдат позбувся ніг, а у його коханої одну ногу паралізувало без всякої видимої причини.
Перші дві історії описані в книгах д-ра Даррі Доссі «Зцілення позою тіла» і «Переосмислення медицини». Третій випадок наводився д-ром Яном Стівенсоном, колишнім керівником відділення психіатрії в медичній школі Віргінського університету, і цитувався д-ром Хавером.
«Ці речі не можуть відбутися в лабораторії або по нашій команді, – говорить д-р Доссі, головний лікар медичного центру госпіталю Далласа. Тим не менш, це явище притягує увагу через дві головні причини, зазначає він. – По-перше, це дуже поширене явище; за кілька останніх десятиліть були зафіксовані сотні подібних випадків, деякі з них описані в медичних журналах. По-друге, у цих випадків є чітка закономірність. Вони завжди відбуваються між людьми, яких об’єднують емоційно близькі зв’язки: діти і батьки, брати і сестри, подружжя, коханці».
Д-р Бейтман висунув гіпотезу про існування психосфери. «Психосфера – це щось подібне атмосфері, вона оточує нас і динамічно рухається. Ми вдихаємо кисень, азот і повітряні пари, видихаємо азот, вуглекислий газ і ще більше повітряних парів».
Він вважає, що люди володіють фізичною енергією, і цікавляться можливістю вивчення рецепторів, за допомогою яких ми можемо сприймати цю енергію. Більш детальна інформація в статті «Флюїди, що виходять від людей: пошуки наукового пояснення». Хавер пояснює, що ветеринар Майкл Фокс створив термін «емпатосфера». Фокс описував емпатосферу як «універсальний простір поза часом і космосом, де існують почуття».
«Я підозрюю, що тіло і розум єдині, а емоції є посередниками для їх взаємодії, – каже Хавер. – Емпатосфера може дозволити нам відчути іншу людину, особливо коли ми перебуваємо в стресовому стані. Особливо це стосується близьких стосунків та родинних зв’язків».