1 грудня – пам’ять святих мучеників: диякона Романа і юнака Варула
Святий мученик Роман був дияконом у храмі міста Кесарії Палестинської. Під час одного з гонінь на християн він переселився до Антіохії, де зміцнював християн у вірі своїм прикладом і гарячою проповіддю.
Коли правитель Антіохії на ім’я Асклипіад задумав зруйнувати християнський храм, святий Роман закликав віруючих відстояти свою святиню. Він переконав їх у тому, що якщо вони збережуть храм, то будуть радіти тут, на землі, а якщо загинуть при захисті храму, то будуть радіти в Царстві Небесному. Побачивши таку рішучість народу, правитель не зміг виконати свого наміру.
Через деякий час, коли в місті почалося язичницьке свято і зібралося багато людей з усієї округи, святий Роман почав засуджувати ідолопоклонство і закликав всіх слідувати за Христом. Тоді його схопили і почали мучити.
Під час тортур мученик побачив у натовпі святого юнака-християнина Варула і, вказуючи правителю на нього, сказав, що хлопчик розумніший за нього, тому що вклоняється Правдивому Богові. Правитель Асклипіад наказав привести Варула до себе. На всі питання правителя юнак твердо і без страху сповідав віру в Христа, Єдиного Бога. Роздратований Асклипиад наказав жорстоко бити мученика Варула, а потім обезголовити його.
Перед смертю святий отрок попросив свою матір, яка була присутня при страті, дати йому пити, але мати впросила його витерпіти всі муки заради Господа Ісуса Христа. Вона сама притулила голову сина на плаху, а після страти поховала його.
Мученик Роман був засуджений до спалення, але раптова злива згасила вогонь. Святий став прославляти Христа, і правитель наказав відрізати йому язика, але, і без нього, святий Роман продовжував голосно славити Господа. Тоді мучителі засудили його до страти через повішання.