Височина інвестує в Закарпаття 40 мільйонів
Про це, і про інші партнерсттва щодо розвитку транскордонного співробітництва йшлося на нараді
В Берегові відбулося спільне засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради та постійної комісії обласної ради з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації. Участь в ньому взяли керівник ради Володимир Чубірко, голова комісії Михайло Кічковський, керівники міст та районів області.
Насамперед учасники наради ознайомилися з діяльністю Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Президент інституту, депутат облради ІлдікоОрос коротко розповіла про заклад та перспективи його розвитку. Нині в закладі навчається понад 1000 студентів з різних куточків краю. В інституті працюють шість кафедр та три відділення. Тут ведуть підготовку істориків, філологів, географів, математиків. У 1999 році були створені науково-дослідні центри. В закладі планують розпочати підготовку фахівців туристичної галузі.
Про транскордонне співробітництво, як пріоритетний напрям стратегії регіонального розвитку Закарпаття доповідали голова облради Володимир Чубірко та керівник постійної комісії облради Михайло Кічковський.
Володимир Чубірко зазначив, що на сьогодні Закарпаття має офіційно встановлені партнерські зв’язки з 14 регіонами країн Європейського Союзу. В рамках підписаних між регіонами угод партнерські зв’язки встановлено також на рівні майже 100 територіальними громадами міст і районів, сіл і селищ, установ та організацій Закарпаття з відповідними громадами та установами сусідніх регіонів Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі, а також Чехії, Австрії, Німеччини та інших країн.
Особливо активно і ефективно здійснюється співпраця з краєм Височина Чеської Республіки. Чеський край інвестував у соціальну сферу Закарпатської області понад 40 мільйонів чеських крон. Це дало змогу здійснити спільно майже 80 культурно-освітніх, гуманітарних та інвестиційних проектів. Минулого тижня наша делегація побувала в Краї Височина та обговорила проекти співпраці на 2015 рік. Домовлено, що нинішнього року буде здійснено понад 20 спільних проектів в 13 районах та містах області.
«Важливим інструментом соціального розвитку Закарпатської області за останні три роки став механізм співпраці обласної ради з Міністерством закордонних справ Угорщини в рамках програми Східного партнерства Європейського Союзу. Завдяки підписаним у березні 2012 та грудні 2013 років Угодам в територіальних громадах 13 адміністративно-територіальних одиниць спільно реалізовано більше 100 проектів з енергозбереження, ремонту та реконструкції установ соціальної сфери – вузів, шкіл, дошкільних установ, будинків культури та інших, забезпечення їх сучасним навчальним обладнанням та спортивним інвентарем загальною вартістю понад 25 млн.грн. Лише торік у 33-х навчальних закладах, дитсадках, закладах культури Берегівського, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах здійснено 40 проектів загальною вартістю понад 8 млн.грн.
Два тижні тому більшість з вас була присутня на церемонії підписання нової угоди з Міністерством зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини, якою передбачається надання прикордонним районам нашої області фінансової допомоги у розмірі 155 мільйонів угорських форинтів», – розповів Володимир Чубірко.
Також зазначив, що нині ведеться активна підготовка до зустрічей з керівниками партнерських регіонів Угорщини, Польщі, Словаччини, під час яких пропонується підписати план спільних дій з розвитку співробітництва на нинішній рік. «При цьому слід більш активно здійснювати заходи щодо формування позитивного інвестиційного іміджу та залучення іноземних інвестицій у Закарпатську область», – констатував керівник ради
Михайло Кічковський зазначив, що поле діяльності по розвитку транскордонного співробітництва і підвищення його вкладу у соціальний розвиток територіальних громад широке. І місця для докладання своїх зусиль і можливостей в цьому напрямку є як для всіх структур обласної державної адміністрації, так і для міських та районних рад, сільських громад, їх установ та громадських організацій.
«Насамперед, йдеться про активізацію промоцій нашої області, кожного міста та району за кордоном, відновлення існуючих та встановлення нових партнерських зв’язків з державними, бізнесовими, культурними та неурядовими структурами країн Європейського Союзу.
Надзвичайно важливим є здійснення заходів щодо підготовки проектно-технічної документації об’єктів інфраструктури, прилеглих до місць діючих та визначених для відкриття нових міжнародних пунктів пропуску та ремонту автодоріг, які ведуть до них.
Звичайно, свій влив на активізацію транскордонного співробітництва має і проведення навчальних семінарів, тренінгів з питань залучення міжнародної технічної допомоги; проведення міжнародних бізнес-форумів, Днів добросусідства, Днів побратимських міст тощо.
В цих процесах хотілося б бачити більш активну позицію і більш активні дії профільного управління обласної держадміністрації – Управління з питань європейської інтеграції, інвестицій та транскордонного співробітництва. Уже майже рік на розгляді в ньому знаходиться проект Стратегії розвитку словацько-українського співробітництва до 2020 року, яка б мала бути подана на затвердження обласної ради. В чому причина затримки? А ця стратегія якраз і мала б стати компасом нашої співпраці з словацькими колегами.
На моє переконання, уже нині треба братися за розробку Програми транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки із врахуванням пропозицій районних (міських) рад та райдержадміністрацій.
Нам слід також активізувати розвиток співробітництва та обмін досвідом між органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, іншими інституціями прикордонних регіонів сусідніх країн у справі передачі і впровадження європейських стандартів у сфері місцевого самоврядування.
Велике поле діяльності для територіальних громад лежить і в площині розвитку туризму та рекреацій, більш ефективного використання наявного прироно-культурного потенціалу. В цьому плані було б доцільно ініціювати створення в місті Ужгород українського національного координаційного центру з питань запровадження Стратегії зі сталого розвитку туризму Карпат», – запропонував Михайло Кічковський.
Директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури облдержадміністрації Василь Пригара доповідав про стан і перспективи розвитку туристичної галузі Закарпаття. За його словами минулоріч потік туристів в область дещо зменшився – на 1,1%. Область відвідали 338 тисяч туристів. Обсяг наданих туристичних послуг становив 344 млн. гривень. На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нараховує 392 об’єкти. В області одночасно можна розмістити близько 22 тис. осіб. Оздоровчі заклади області нараховують 24 об’єкти, що складає 6% від загальної кількості об’єктів туристично-рекреаційної галузі області. Рекреаційні заклади області нараховують 123 об’єкти, що складає 31% від загальної кількості об’єктів. Туристичні заклади області нараховують 245 об’єктів, що складає 63% від загальної кількості.
За результатами наради було прийнято ряд рекомендацій. Зокрема, керівництву області взяти під контроль реалізацію спільних інвестиційних проектів у соціальній сфері за фінансової допомоги регіонів та урядів сусідніх країн.
Управлінню зовнішньоекономічних зв’язків, інвестицій та транскордонного співробітництва облдержадміністрації:
– розробити Програму транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки із врахуванням пропозицій районних (міських) рад та райдержадміністрацій;
– здійснити підготовку презентаційних матеріалів для проведення Днів Закарпатської області в Брюсселі, краї Височина Чеської Республіки та столицях країн Вишеградської групи;
– налагодити співпрацю із районними (міськими) радами, адміністраціями, передбачивши систематичне інформування про можливості програм партнерства країн Європейського Союзу та участі в них територіальних громад і неурядових організацій;
– забезпечити проведення навчальних семінарів, тренінгів з питань залучення міжнародної технічної допомоги;
– передбачити проведення у 2015 році міжнародного бізнес-форуму та здійснити заходи з його підготовки;
Органам місцевого самоврядування та виконавчої влади:
– активізувати розвиток співробітництва та обмін досвідом між органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, іншими інституціями прикордонних регіонів сусідніх країн, передачі і впровадження європейських стандартів у сфері місцевого самоврядування тощо;
– посилити роботу щодо участі в нових програмах міжнародної технічної допомоги з метою залучення додаткових інвестиційних ресурсів, а також щодо налагодження партнерських зв’язків між територіальними громадами Закарпатської області та прикордонних областей і зарубіжних регіонів, з якими підписано угоди про співробітництво;
– передбачити в місцевих бюджетах кошти на співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги та забезпечити своєчасну їх реалізацію;
– створити окремі структури (агенції, фонди тощо) по роботі із залучення міжнародної технічної допомоги;
Обласній державній адміністрації спільно з обласною радою:
– ініціювати перед центральними органами влади України прискорення розгляду питання щодо відкриття пішохідно-велосипедного прикордонного пункту пропуску «Лубня – Волосате» на закарпатській ділянці українсько-польського державного кордону та обговорення його на засіданні Комісії з питань транскордонного співробітництва українсько-польської Міжурядової консультативної ради з питань міжрегіонального співробітництва;
– повторно внестина засідання українсько-словацької Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва питання про відкриття пункту пропуску «Улич – Забрідь»;
– провести перемовини із представниками місцевого самоврядування повітів Марамуреш та Сату-Маре Румунії щодо вироблення спільних позицій по відкриттю нових пунктів пропуску на закарпатській ділянці українсько-румунського кордону та будівництву відповідної дорожньо-транспортної інфраструктури;
– з ініціювати перед закордонними партнерами проведення днів українсько-словацького, українсько-угорського, українсько-румунського та українсько-польського добросусідства;
– сприяти здійсненню заходів щодо продовження робіт із протипаводкового захисту прикордонних регіонів.
Також доручено розробити і затвердити механізм об’єднання місцевих туристичних шляхів прикордонних регіонів сусідніх держав та областей України в єдину мережу, а також передбачити:
– продовження європейських (міжнародних) туристичних шляхів по території Закарпаття;
– адаптацію місцевих шляхів Закарпаття з обов’язковим використанням українських і загальноєвропейських стандартів;
інтегрування місцевих туристичних шляхів в транскордонну туристичну мережу «Карпатський туристичний шлях.
Прес-служба облради