9 березня Православна Церква згадує перше і друге знайдення глави святого Іоанна Предтечі
За переказом, Іродіада не дозволила поховати голову Іоанна разом з його тілом і сховала її у своєму палаці, звідки вона була винесена благочестивою служницею, ім’я якої було Іоанна, і в глиняному глечику похована на Оливній горі.
Через роки вельможа Інокентій вирішив побудувати на тому місці церкву і при копанні рову для фундаменту, він виявив глечик з реліквією, яка була визначена по знаменням, які відбувалися від неї.
Після здобуття голови, Інокентій її дбайливо зберігав, але перед смертю він, побоюючись, що реліквія буде зганьблена, сховав її у своїй церкві, яка потім зруйнувалася від часу.
У правління імператора Костянтина Великого в Єрусалимі глава Іоанна Предтечі була знайдена двома ченцями-паломниками, які прибули в місто вклонитися Гробу Господньому.
Одним з них Іоанн Хреститель вказав місце, де знаходилася глава. Ченці взяли її із собою та поклали реліквію в мішок з верблюжої вовни, але, проявивши лінощі, віддали нести реліквію гончару із сирійського міста Емеси, який зустрівся їм шляхом.
За переказами, святий з’явився горшечнику наказав залишити неблагочестивих ченців і прийняти на зберігання святиню. Все життя він дбайливо зберігав реліквію, кожен день запалював перед нею лампади і молився.
Перед смертю гончар, за велінням Іоанна Хрестителя, помістив голову у водоносну посудину, запечатав і передав своїй сестрі. Він наказав сестрі дбайливо зберігати реліквію, а перед смертю передати її благочестивому християнинові.
Пізніше реліквія опинилася у священика-аріанина, який з допомогою зцілень, які походили від неї, підтримував авторитет аріанського віровчення. Коли обман розкрився, він сховав голову в печері поблизу міста Емеси.
Пізніше над печерою виник монастир. За переказами в 452 році архімандриту обителі з’явився Іоанн, який вказав на місце приховування своєї голови.
Вона була знайдена і перенесена в Константинополь
