Історія Шарі Федак із Берегсасу – першої феміністки та «прими» угорської оперети
На думку американського журналіста Річарда Траубнера, Шарі Федак – була «зіркою угорської оперети всіх часів і народів». Вона володіла шістьма мовами, вважалася одним з перших секс-символів свого часу, адже підкорювала у першу чергу не голосом, а своєю харизмою. Але цікавою вона є для нас передусім тим, що народилася у закарпатському місті Берегово (як відомо, за часів Австро-Угорщини мало назву Берегсас).
І досі для багатьох залишається великою загадкою: як дівчині з провінційного містечка вдалося стати відомою та отримати статус «примадонни» у Будапештському королівському театрі. Історія її кар’єри була захопливою, але й досить трагічною. Немалу роль у цьому зіграла активна участь співачки у політиці – спочатку на боку комуністів Угорщини, а потім нацистської Німеччини…
Народилася Шарі Федак (повне ім’я – Шарлотта Клара Марія Федак) 26 жовтня 1879 року у досить забезпеченій родині. Її батько, військовий лікар Іштван Федак та мати Емілія Коколі мріяли про серйозну кар’єру для доньки. Однак нічого не зміг заподіяти, коли 18-річна Шарі заявила про своє остаточне рішення – стати актрисою. Так, розповідають, що заявила батькам: якщо її не відпустять на навчання до Будапешту, то втече з першим ліпшим армійським офіцером. Тоді батьки змушені були поступитися…
Так Шарлотта вирушила до угорської столиці, де поступила на навчання у театральну школу Ракоші Сіді. Перший її виступ був у театрі Пожоні (Братислава). Не дивлячись на досить посередні дані у співі, вона довела, що завдяки темпераменту та акторській майстерності на неї всі будуть звертати свою увагу.
А стала по-справжньому відомою після того, коли у п’єсі “Витязь Янош” (прем’єра відбулася 18 листопада 1904 року) зіграла чоловічу роль – це стало справжньою сенсацією для культурного життя Будапешту того часу. Адже такі “вільності” на сцені були ще у диковинку – жінки ніколи не переодягалися у чоловічий одяг. В результаті п’єсу ставили 574 рази! А Шарі Федак одразу стала «зіркою» – її ім’я відтоді вже не сходило зі сторінок видань та світської хроніки.
Тоді ж, у 1904 році, вона купила собі будинок – замок у містечку Totszerdahely на заході країни – де відпочивала після театрального сезону. Там у вільний час показово займалася невеличким городом, аби показати, що не цурається ніякої роботи, за що співачку навіть почали називати позаочі “аграрною примою”.
Їй вдалося за своє життя зламати багато стереотипів. В першу чергу актриса довела, що жінка має однакові права з чоловіками. Її обожнювала публіка, а колеги заздрили. Однак у 1906 році сталася трагедія – Пал Відор, директор Народного театру, покінчив життя самогубством. Ходили плітки, що ця смерть сталася через те, що Шарі Федак не відповіла йому взаємністю. Через низку скандалів актрисі навіть довелося виїхати за кордон, аби проти неї не завели кримінальну справу.
Однак вже у 1912 році вона з тріумфом повернулася, аби зіграти у опереті Віктора Якобі «Ярмарок дівчат».
Виявляється виступала Шарі Федак і в Україні. Відомо, що у 1906 році її запросили в Катеринослав (нині Дніпропетровськ). Запросив молоду зірку оперети Іштван Жупан, господар місцевого угорського ресторану, виходець з Берегсасу, який потрапив туди у пошуках кращої долі після великої пожежі у 1880 році. Кажуть, що місцеві не сприйняли чоловічий образ угорської прими, і вирішили викрасти співачку, аби провчити. У готелі влаштували засідку. І лише завдяки тому, що Шарі знала вправлятися з кіньми, їй вдалося втекти від розправи…
Перші ролі в кіно. Знімалася також у першому кіно. Першою спробою став для неї німий документальний фільм ” A tancz” (1901) (реж. Бела Жітковскі). Мабуть він не мав успіху, тому що наступного разу Шарі Федак з’явилася на екрані лише через 12 років – у 1913 році у фільмі ” Rablelek” («Рабська душа»). Режисером цієї стрічки був не дуже знаний тоді Майкл Кертіз. Але згодом він стане знаним режисером Голлівуду, і навіть отримає “Оскара” за антифашистський фільм “Касабланка” (1942).
Однак для самої Шарі Федак кар’єра кіноактриси тоді не склалася. У 1917 році вона ще раз з’явиться у стрічці “Harom het” («Три тижні»), а потім відбулася довготривала перерва. Тим не менше, у тому ж році співачка купила для своїх батьків шикарну віллу в передмісті Будапешту.
Весь час актрису супроводжують то злети, то падіння. Але можна тепер стверджувати, що життя примадонни “зламала” саме участь у політиці. У 1919 році Шарі Федак несподівано для багатьох активно підтримала Угорську Радянську Республіку, лідером якої був Бела Кун. Зокрема закликає на площах угорців вступати у ряди добровольців – про що свідчать фотоархіви. Цей короткотривалий комуністичний режим проіснував в Угорщині в період з 21 березня до 6 серпня 1919 року. Він запам’ятався “червоним терором”, масовими репресіями, під час яких страчено 590 учасників заколоту. У той же час Румунія, за підтримки Антанти, напала на Угорщину. Бела Кун і більшість членів уряду втекли до Австрії. Згодом почався вже “білий терор”. Багато прихильників Радянської республіки були розстріляні без суду і слідства, значна частина потрапила до в’язниці. Не оминула участь і актрису – її теж було арештовано у Відні, кілька днів вона провела у в’язниці в місті Вінер-Нойштадт, але згодом співачку було звільнено.
Шарі Федак знову змушена емігрувати за кордон. Виступає у Відні. Але це були лише поодинокі виступи – такого успіху як у Будапешті досягнути їй вже не вдалося. Аби легально повернутися до Угорщини, у 1922 році Шарі вирішила одружитися з відомим угорським сценаристом Ференцем Молнаром. Однак їхній шлюб не був успішним. Між Ференцем і Шарі постійно виникали конфлікти, які відразу ставали відомими для широкої публіки. Через чотири роки, у 1926, вони розлучилися. Про скандальний судовий процес писали навіть у американській пресі. Відомий журнал Time зазначав, що режисер звинуватив свою дружину в зраді з 42 чоловіками. На що актриса парувала – і представила список з 142 жінок, з якими на її думку Ференц підтримував «надто дружні» стосунки.
У 1927 році Федак знову опинилася на сторінках «жовтої преси». Тепер вже судове засідання відбулося через сварку з конкуренткою, акторкою Вілмою Бенкі. Та нібито назвала Шарі «блудливою кішкою з Будапешту». Журналісти описують, що примадонна з’явилася у зал суду у чорних, що облягали тіло мов зміїна шкіра, шатах і виглядала вдвічі молодшою за свій вік. Хоча на той час їй виповнилося вже 47 років.
А тим часом Шарі Федак було все важче змагатися із значно молодшими актрисами, які до того ж мали набагато кращі вокальні дані. Тому вирішила, що у театрі й опереті їй вже робити нічого. І знову згадала про кіно…
У стрічці «Iza neni» («Тітка Іза») (1933), з Шарі Федак у головній ролі, розповідається, як провінційна вчителька Іза втрачає роботу через те, що сусідня країна загарбала її рідне село. Вчителька вирушає до великого міста. Заробляє тим, що грає на фортепіано у нічному клубі. Одного разу знайомиться з британським офіцером, який вважає, що їй слід спробувати себе у кабаре. Так Іза потрапляє до Парижу, де справді досягає успіху. Але майже всі свої заробітки надсилає до рідного села священику, який роздає гроші бідним. Через десять років Іза повертається додому, де відмовляє своєму колишньому коханцю, бо хоче, аби той одружився на дівчині зі свого кола. Цікаво, що Шарі Федак власноручно написала сценарій для «Тітки Ізи» — він був схожий на її життя.
Кінострічки за участю Шарі Федак з успіхом йшли й у Берегсасі. Вона і сама на початку кар’єри частенько приїжджала до рідного міста, де дає концерти в залах готелю «Орослан» та офіцерському казино. Мабуть саме там демонструвалися і фільми за її участі.
Кожний такий приїзд був схожий на святкову феєрію — адже у маленьке провінційне місто приходила справжня «зірка» того часу.
До речі, одним з перших автомобілів, який з’явився у Берегсасі на початку ХХ століття, був «Пежо». Кажуть що його актриса (до речі, вона стала першою жінкою-водієм в Угорщині) подарувала батькові. Ще одним хобі співачки були коні, у неї була стайня, де розводили породистих скакунів.
Одна справа бути зіркою кіно в Угорщині, а їй хочеться і світової слави. Тому у 1934 році пакує валізи і їде у Америку. Там зустрічається з відомими акторами, сценаристами та режисерами. Наприклад, залишилася фотографія з режисером Джорджем Кьюкором (George Cukor), який прославився екранізацією бестселера “Віднесені вітром” (1939). Однак старіючу зірку з Угорщини вже нікуди не запрошують. В Голлівуді повно своїх зірок… Тому вона знову повертається у Будапешт.
У 1937 році знімається у фільмі «Mami», режисером якого став Йоган фон Вашарі. За його сценарієм пізніше у Німеччині було поставлено стрічку “Дівчина моєї мрії” (1944). Після війни фільм потрапив до радянського прокату із позначкою «взятий у якості трофею».
Останні ролі Шарі Федак у кіно – «Tokaji aszu» («Токайське асу») та «Bob herceg» (1941) (реж. Ласло Калмар). У 1943 році вона разом з театром “Табор” відправляється на фронт, їздить з концертами по країні, виступає перед солдатами, пораненими. А під кінець війни змушена була втекти до Відня, а потім до Лінцу. Однак на вимогу нового угорського уряду її привезли додому, аби судити Народним судом.
Справа у тім, що у 1944 році Шарі кілька разів виступала на нацистському радіо «Donausender» (Відень), де нібито закликала до продовження війни. Народний суд Угорщини визнав її винною у злочинах проти народу – “за прославлення фашистського режиму Ференца Салаші”. Комуністичний режим Матяша Ракоші почав «полювання на відьом». Сам диктатор Ракоші називав себе «найкращим угорським учнем Сталіна», копіюючи сталінський режим в найдрібніших деталях: навіть угорська військова форма була ідентична до радянської, а в магазинах Угорщини почали продавати житній хліб, який раніше угорці не їли.
Кінець кар’єри. Шарі Федак засудили до двох років тюрми із конфіскацією всього майна. Завдяки апеляції строк вдалося скоротити до 8 місяців арешту з позбавленням політичних прав на п’ять років. Зрозуміло, що офіційно акторку вважали зрадницею, але в чому була її провина, ніхто не міг точно сказати. Довгі місяці вже немолода жінка змушена була провести у суворих умовах в’язниці «Мар’яностра». Незважаючи на пізніше виправдання, кар’єра Шарі Федак була закінчена.
Опальна актриса оселилася у маленькому містечку Няредьгаза поблизу Будапешту. Згадали про неї лише у 1954 році, коли у святкували 50-річчя вистави “Принц Янош”, головна роль в якій принесла колись Шарі визнання. Ця відзнака стала останньою. 25 травня 1955-го у 75-річному віці Шарі Федак померла. На її похорони прийшло чимало людей.
Похована Шарі Федак в Будапешті на цвинтарі Farkasreti у фамільному склепі, поруч з батьками. Будинок, де народилася актриса, знаходиться на вулиці Мукачівській, а берегівчани досі називають його «замком Федак». Зараз тут розташовано управління Закарпатської реформатської церкви. У 2000 році на стіні будинку було відкрито пам’ятну дошку великій угорській актрисі.
У музеї Берегівщини нині зберігається 220 поштових карток із зображенням Шарі Федак у різних ролях, які вона грала на великій сцені. Цю майже повну колекцію ціною неймовірних зусиль вдалося зібрати директору музею. У колекції Івана Шепи також знаходяться п’ять фільмів з участю Шарі Федак. Нещодавно вдалося отримати з Національного архіву Угорщини копію стрічки «Три тижні» (1917). Також можна почути оригінальний спів оперної діви – аби не псувати раритети Іван Шепа перевів звук з 28 оригінальних вінілових платівок на цифрові носії.
«Про життя Шарі Федак у Берегові складали легенди ще за життя, – розповідає колекціонер. – Зокрема наступна – що нібито на її оголеному животі офіцери грали у карти. При умові – якщо співачка жодного разу за вечір не посміхнеться, то отримає у подарунок великий будинок. Про неймовірну популярність актриси свідчить моя колекція вітальних карток. Не знаю жодної зірки довоєнного часу з Угорщини та навіть Європи, якій було присвячено стільки уваги з боку публіки. Шарі Федак була і залишається надзвичайно популярною персоною!»
До речі, у карточній грі на гроші в Угорщині найвища ставка досі має назву «шаріфедак».
А у рідному місті залишився будинок родини Федак, нині там розташоване управління Закарпатської реформатської церкви.
Кілька років тому відкрито пам’ятну дошку на честь співачки. Туристи, які приїжджають до Берегова у місцевих кав’ярнях можуть замовити тістечко з їстівних каштанів «Федак», яке виготовляється за фірмовим рецептом Шарі Федак.
Олександр Ворошилов, для Beregovo.Today