Сьогодні – Преображення Господнє
19 серпня Церква відзначає велике свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Після бесіди про хрест і про славу царства Свого, Ісус Христос, під час перебування в Галилеї, взяв з трьох Своїх учнів, що були свідками воскресіння дочки Яіра, Петра й двох братів, Якова й Івана, і тільки з ними пішов на найвищу в тім місці гору – Фавор, щоб там помолитися. Зійшовши на верх гори, Він став на молитву; а Його учні сіли відпочити й від втоми заснули. Якраз під час цієї молитви відбулося дивовижне преображення Ісуса Христа й чуттєво Його учням відкрилася Його слава, як Єдинородного від Отця.
Вигляд лиця Його змінився: воно засяяло як сонце. Його одежа зробилася білою як сніг, заблищала мов світло. І з того світу постали тут два найбільші пророки, законодавець Мойсей і ревнитель по Богові Ілля. Вони з’явилися в прославленому вигляді; але розмовляли з Ісусом Христом про останні дні Його земного життя, які Він повинен закінчити в Єрусалимі. Пробудилися апостоли: і побачили славу Його і двох чоловіків, котрі стояли з Ним. Серця їх наповнилися нез’ясованим захватом: втім вони спостерігаючи слухали в глибокому мовчанні. Але коли пророки відходили від Ісуса Христа, Петро не стримав пориву захопленої душі, і вигукнув: “Наставнику! Равві! Господи! як добре нам тут! Якщо хочеш, поставимо тут три намети. Один Тобі, один Мойсеєві й один Іллі.” Коли він це говорив, раптом з’явилася світла хмара й осінила їх, і зійшов із хмари голос: “Це син Мій улюблений, у якому все Моє благовоління; Його слухайте.”
Почувши цей голос, учні впали на обличчя свої від страху. Але Ісус Христос підійшов до них і сказав: “встаньте й не бійтеся.” Коли піднялися вони, то біля себе нікого вже не бачили крім самого Ісуса Христа. Коли сходили вони з гори, Ісус Христос повелів їм нікому не розповідати, що вони бачили, поки Син людський не воскресне з мертвих.(Мф 17: 1-13, Лк 9: 28-36, Мк 9: 2-12).
Якоюсь мірою Свято Преображення пов’язане й співставиме зі старозавітним Святом кучок. «Якщо хочеш, зробимо тут три намети («кущі»)», – каже Петро Ісусові. Цей зв’язок підтверджує й традиція здійснювати у свято Преображення (як і під час Свята кучок) освячення плодів. На Сході до початку серпня поспівають злаки й виноград, які християни приносять у храм для благословення на подяку Богові за дар цих плодів. Частину цього врожаю в перші століття християни жертвували в храм для звершення таїнства євхаристії.
У християнстві освячення плодів у день свята Преображення набуло особливого символічного значення: у Преображенні Христа показано той новий, перетворений і благодатний стан, що людина і світ набувають Воскресінням Христа і яке здійсниться у воскресінні всіх людей. І вся природа, що прийшла в розлад з того моменту, коли в світ через людину ввійшов гріх, тепер разом з людиною очікує прийдешнього відновлення.
Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя. У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III в 1457 році. У традиції Вірменської Церкви свято Преображення включене до великоднього циклу, є рухомим і святкується в сьому неділю після П’ятидесятниці.
