Православні святкують новоліття, початок церковного року (індикт)

[Total: 0    Average: 0/5]

2Православна Церква сьогодні відзначає новоліття, початок церковного року, або початок індикту.

 

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, посилаючись на голову адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрита Віктора (Коцабу), церковний рік побудований так, щоб люди, наближувалися до Бога, могли краще зрозуміти, до чого Він кличе.

«Усі свята, які є впродовж церковного року, потрібні в першу чергу людині. Бог не вимагає від нас, щоб ми нічого не робили в ці дні. Він пропонує нам святковий день для духовного збагачення та зростання, дає нам можливість пізнати себе, наблизитися до Нього. Через участь у святій Літургії увійти в Царство Небесне та вже тут, на землі, пізнати життя майбутнього віку.

Церковний рік побудований так, щоб ми, беручи участь у подіях із життя Господа, Матері Божої та святих, наближувалися до Христа, могли краще пізнати та оцінити Його жертву, зрозуміти, чого Він хоче від нас, до чого кличе», – розповів отець Віктор.

Також він нагадав про те, що звичай святкувати Новий рік у вересні, після збору врожаю, має дуже давню традицію.

«На вересень припадає свято Нового року у євреїв. Вересневий початок церковного року характерний лише для Церков східної традиції. Західна Церква розпочинає його першою неділею Різдвяного посту (адвент). Вже з VIII століття на Сході з’являються згадки про 1 вересня як церковне свято, яке має свою окрему службу», – зазначив архімандрит.

За його словами, слово «індикт» з латинської означає «проголошення» або «податок».

«Це був едикт римських імператорів, в якому з метою збирання податків містився наказ через певний час проводити оцінку земельних маєтків. Індиктом у Візантії називали 15-річний період обчислення данини. Офіційно числення по індиктам, яке називається також Константинопольським численням, почалося 1 вересня 312 року», – розповів монах.

Звертаючись до історії свята, отець Віктор додав, що починаючи з IV ст. святі отці наповнили поняття «індиктіон» новим змістом: християни мають жити за Христовим індиктіоном – Божими заповідями, і віддавати належне Спасителю, а не земним правителям.

«Річне богослужбове коло з того часу починається у вересні, а перший його день має назву «початок індикту». Навіть після перенесення державного Нового року на 1 січня, Церква і навчальні заклади донині зберігають традицію починати новий рік у вересні», – звернув увагу представник Церкви.

«1 вересня у Константинополі у пізньовізантійські часи на міській площі звершувалася особлива урочиста служба: чин проводів року. Євангеліє під час богослужіння читав сам Патріарх. У цей день за богослужінням згадується, як Христос читав у Назаретській синагозі зі свитку пророцтва Ісаї слова про пришестя «літа Господнього сприятливого». У Візантії вважали, що ця євангельська подія сталася саме 1 вересня. У Менології Василія ІІ (Х ст.) з цією проповіддю Христа пов’язано встановлення свята Нового року: «З цього часу Він дарував нам це святе свято», – розповів архімандрит Віктор.

«На Русі, після прийняття християнства, початок Нового року відзначали з 1 березня, як це було і раніше у слов’ян. Про початок церковного календаря з 1 вересня відомо з XIII століття. Петро І 1669 року видав наказ про початок нового року з 1-го січня», – зазначив отець Віктор.

«Всі дні протягом церковного року присвячені важливим подіям з життя Христа та Богородиці, а також багатьом святим. Але центральне місце і значення посідають в ньому Христос – Спаситель світу та Пресвята Богородиця. Першим великим святом у новому церковному році є свято Різдва Пресвятої Богородиці (21 вересня), а останнім – Успіння Божої Матері (28 серпня). Цей факт говорить про велику увагу до Тієї, яка породила Спасителя світу», – підсумував архімандрит.

http://religions.unian.ua

Comments are closed.