У Берегові надмогильну плиту роботи Ганни Горват дбайливо законсервували – шаром сміття
На початку літа трьома небайдужими до історії міста берегівчанами було відкопано з-під багаторічного шару сміття надмогильну плиту на головному міському цвинтарі.
Під товщею землі та сміття вони знайшли не лише барельєф, а й супровідну табличку, на якій двома мовами, українською та угорською, написано: «Капоста Елізавета, 1889 – 1925 Вбита під час страйку цегельників 31. 5. 1925».
Скоріш за все, дана скульптурна композиція належить руці Ганни Горват, адже схожа меморіальна керамічна табличка висить на одному з будинків на розі вулиць Фабрична та Кішвашут, з написом «На цьому місці 31.5.1925 р. відбувся страйк берегівських цегельників, під час якого жандармерією було по звірячому вбито учасницю страйку Елізавету Капосту». (див. Під товщею цвинтарного сміття у Берегові знайшлася могила жінки, вбитої поліцією 90 років тому)
Сил трьох берегівчан було недостатньо, аби перемістити та вивезти кілька тонн непотребу, яким було завалено цю могилу (таких куп кладовищенських відходів по цвинтарю розкидано чимало).
Відтак, було зроблено звернення до міського голови, в якому містилося прохання – «звернутись до дирекції комунального кладовища щодо вивезення сміття поруч із могилою та належного облаштування історично цінної скульптурної композиції». Через три місяці після нашої публікації та звернення могила знаходиться в тому ж стані, що й до початку «розкопок». Плиту засипано новими шарами сміття. Чи це така собі консервація історичної пам’ятки – аби не пошкодили вандали?
Довідка
Про Елізавету (Ержбет) Капосту розповідає путівник «Берегово» видавництва «Карпати», виданий в 1983 році російською та угорською мовами:
«…Страйки, демонстрації та мітинги під керівництвом комуністів стали частим явищем у житті пролетаріату Берегова та околиць. Влада не раз застосовувала проти страйкуючих зброю. Найбільш трагічним в цьому відношенні був травень 1925 року, коли застрайкувало понад 500 робочих цегельних заводів. Для зриву страйку промисловці завербували людей з гірських сіл Іршавщини, які жили в нечуваних злиднях, і були готові на будь-яку роботу. Завербованих супроводжувало 16 жандармів. Робочі вирішили зустріти поїзд, або роз’яснити наймитам підлу політику заводчиків, але, коли пробивалися через заслон поліції та жандармерії, що оточили станцію, почули постріли. Першою впала на бруківку, вбита жандармською кулею, робоча, мати чотирьох дітей, Ержебет Капоста. Були тяжко поранені робочі Ш. Капинський, Б. Динуй, І. Дьєрі та інші. Новина про криваві події в Берегові сколихнула весь трудовий люд Чехословаччини».
Олег Супруненко