В Ужгороді не виявилося вакцини
Для покусаної псом дитини в Ужгороді не виявилося вакцини.
Упродовж 2 годин батьки покусаної псом 5-річної дитини шукали в Ужгороді медичну допомогу – у різних закладах, державних і приватних. Вакцини у місті так і не виявилося. За нею поїхали до Чопа, випадково дізнавшись, де її шукати від лікаря приватної клініки.
Про це батьки постраждалої 5-річної дитини та їх сусіди пишуть у соцмережах. Тут же піднялося бурхливе обговорення, як можна вплинути на ситуацію із безпритульними псами: у мікрорайоні “Шахта” їх доволі і після випадку з укусом батьки бояться випускати дітей із під’їздів.
Про медичні митарства з постраждалими дітьми на руках Zaholovok.com.ua нещодавно вже писав. Цього разу мама описує не кращу історію: “Як біда стається, ніхто не думає в першу секунду про мера/волонтера/походження собаки і тд. Ми йдемо в лікарню, правильно? Бо там би нам мали допомогти, це ми, наївні, так думаємо, поки не стикнемось з чимось подібним. У травмпункті дитину направляють, навіть рани не обробивши, на 4ий поверх у дитячу хірургію,д е ми 40 хв чекаємо на хірурга і потім нас відфутболюють далі в міську поліклініку до головного рабіолога міста, який перед нами відкриває пустий холодильник і каже: “Що знайдете, то ваше!” і перекидує естафету знову хірургії, де нас дуже “раді” бачити і ще раз пояснюють, що антиравічної сироватки в місті і в Україні нема, тому що її виробник (Росія) по зрозумілих причинах не відсилає нам більше. При цьому ніхто не пояснює, що з цим робити, наскільки це небезпечно і де шукати світло в кінці тунелю! З диким ревом і кров’ю в очах летимо знову в поліклініку, де нас зустрічає перша (!), після 2х год скитань, гуманна людина – Шванда І.І. , який просто по-людськи з нами говорить і просить спробувати в “Гемомедиці”! У них, на жаль, сироватки теж нема, але є щось більше – людяність лікарів, а саме пані Полянської, яка нас бачила вперше і за просте дякую по своїх каналах дізналась, що сироватка є в Чопі з старих запасів. А тепер скажіть мені,будь ласка,чи це не легше було комусь в лікарні або поліклініці про це дізнатись? Людям,які за це дійсно відповідають!?”
Дописувачі Фейсбуку звернулися тут же, в соцмережі, в особистих повідомленнях до мера міста. Фотограф Олександра Шманько запропонувала зібрати кошти на білборд із закликом до влади вирішити питання собак. Люди з особистого досвіду свідчать, що звернення у відповідні міські служби не дають результату – там розводять руками, мовляв, на це нема коштів.
На фото – холодильник головного рабіолога Ужгорода, сфотографований батьками та (нижче) собаки під вікнами багатоквартирного будинку в ужгородському мікрорайоні “Шахта”.
