Закарпатські ліси і далі нещадно вирубують

Ліс – найбільше багатство нашого краю, але й одночасно – найбільше джерело доходів у «чорну казну» та кишені окремих чиновників… і не тільки місцевого, але й столичного рангу. Про випадки, коли «під сокиру» підпадають цілі гектари здорових дерев, говорять усі, деякі справи навіть розслідує прокуратура, однак незаконні вирубки все одно продовжуються. Причому у різних районах. Тож чи можна зупинити механізм знищення Карпат?

Двобій із довкіллям

Випадків злочинів проти лісового фонду в області дуже багато. Звичайно, не всі вони опиняються в полі зору правоохоронців, не всі розслідуються, однак казати, що «катів»  Карпат зовсім ніхто не карає, також не можна. Скажімо, тільки за останній місяць прокуратурою було відкрито ряд «лісових» кримінальних проваджень. Зокрема, широкого резонансу набув випадок на митниці, коли прикордонники покривали вирубку лісів на території Закарпаття словацькою фірмою.

Ситуацію прокоментував навіть головний військовий прокурор Анатолій Матіос. У програмі «Вечірній прайм» на каналі «112 Україна» він заявив: «Підставою для проведення обшуків стало встановлення слідством об’єктивних даних протидії з боку керівництва Держприкордонслужби об’єктивному повноцінному розслідуванню у частині встановлення всіх винних осіб (щодо вирубки лісу у Закарпатській області – Прим. ред.). У процесі розслідування нами встановлені посадові особи прикордонної служби Словацької Республіки, які сприяли проходженню техніки іноземної держави і вивезенню національного надбання України за межі держави без будь-якого оформлення. Сумарна вартість, за цінами Словацької Республіки, вивезеної деревини в кількості більше 7 тисяч дерев складає до 2 мільйонів євро, за оптовими цінами країни, куди були доставлені дерева».

Крім того, 29 серпня співробітниками сектору швидкого реагування патрульної поліції Берегівського відділу поліції під час чергового відпрацювання було виявлено 29 стовбурів дубу. Лісопродукція знаходилися на території села Оросієво неподалік пилорами, що належить місцевому приватному підприємцю. Утім жодних документів на деревину в лісокористувачів не було, тож правоохоронці її вилучили і наразі перевіряють законність матеріалів та осіб, причетних до вирубки. Наступного ж дня, 30 серпня, працівниками Перечинського відділу Ужгородської прокуратури за участі слідчих Перечинського відділення Нацполіції області під час обшуку на території одного із сіл також виявлено лісові правопорушення. Зі слів керівника Ужгородської місцевої прокуратури Дмитра Кириленка, серед зрізаних дерев була навіть червонокнижна модрина (загальною масою близько 16 м. куб.).

А 5 вересня слідчо-оперативна група Іршавської поліції в урочищі Цирківник виявила напівпричіп, навантажений смерекою без супровідних документів. Стражі порядку передали знахідку на зберігання у Великодільське лісництво під розписку керівника і розпочали службове розслідування.

І подібних злочинів надзвичайно багато. Карпати опиняються під сокирами практично щодня. Однак дивує, що Міністр екології не побачив у нашій області катастрофи в питанні вирубок лісових насаджень.

– Хотів би звернути увагу на те, що лісами в Україні займається декілька міністерств, декілька органів центральної виконавчої влади. І це в певній мірі розрізнює нашу нібито спільну роботу. Однак у порівняні з сусідніми областями на Закарпатті немає таких масових рубок. Хоча ми домагаємося зменшити й наявні, – підкреслив міністр екології Остап Семерак.

Незрозуміло, якими мотивами керувався очільник відомства, роблячи такі гучні заяви, але йому б не завадило здійснити екскурсію сільськими населеними пунктами Срібної Землі і на власні очі побачити, що ж насправді коїться в горах… і скільки стовбурів дерев щодоби підпадає під… страту.

Пермакультура чи вирок природі

Разом з тим, втішає, що суспільна свідомість наших краян поволі зростає. І свідченням цьому є  спроби запобігти вирубкам дерев, адже знеліснення призводить до різних екологічних лих, у тому числі – паводків та пересихання криниць. Скажімо, у цьому році мешканці селища Кобилецька Поляна Рахівського району заблокували рух транспорту в напрямку лісу і жодного лісовоза з села не випускали. Подібна історія мала місце і в Олександрівці, що на Хустщині. Краяни не лише перекрили дорогу, але й викликали поліцію, звернулися до екологічних служб. Утім… вирубка виявилася законною. Майже аналогічної логічної розв’язки набув випадок і в присілку Чертеж, що входить до складу території Хустської міськради.

– На місці події ми бачили людей із бензопилами, трелювальну техніку. Група осіб, яка називала себе лісниками, справді вела  суцільну вирубку здорових буків. Багато хто від коментарів відмовлявся взагалі, інші ж пояснювали, що це санітарна вирубка, хоча під екзекуцію потрапляли найкращі дерева. Крім того, 90 відсотків пнів були замаскованими глиною та листям. Надрізи на корі та маркування червоною фарбою здорових насаджень бригада лісорубів називала клеймуванням, – каже місцева мешканка Марія Грабар.

Водночас лісники запевняють, що всі вирубки проводяться законно.

– Без дозволів, спеціальної документації, лісорубних квитків ми нічого не робимо, – запевняє директор ДП «Хустське лісодослідне господарство» Степан Мамчич. – Наша діяльність завжди під «мікроскопом» різних контролюючих органів.  До речі, під час перевірки, яку проводив обласний відділ охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту, за непромарковані пні фірма заплатила майже 60 тисяч гривень штрафу, а ще 7 тис. – за пошкодження під час лісозаготівель стовбурів дерев, що ростуть поруч зі зрізаними.

Днями Хустська прокуратура звернулася до суду з позовною заявою про скасування дозволу та лісорубного квитка, виданого підприємством «Хустське ЛДГ» на суцільну санітарну вирубку близько 700 дерев, загальною кубомасою біля 780 куб.м. деревини на ділянках площею майже 3 га. Справа в тому, що під час перевірки було виявлено, що при первинному відводі земельних ділянок під суцільну санітарну рубку на території одного з лісництв працівниками Хустського ЛДГ було занижено кількість ліквідних дерев на понад 50 дерев, що призвело до заниження кубомаси ліквідного запасу деревини більш ніж на 50 куб.м.

Утім, незважаючи на адмінсанкції, лісова галузь продовжує «атаку» на Карпати. І справді, зазвичай протиправні де-факто вирубки де-юре проходять у цілком законному руслі. Та й інколи вони дійсно необхідні, приміром, санітарні, які здійснюються із метою формування і оздоровлення лісів (освітлення, прочистка, прорідження тощо). Однак це не означає, що зелені дари природи треба масово знищувати. На жаль, вплинути на ситуацію на місцевому рівні неможливо… для цього потрібні зміни в законодавстві.

Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для  zakarpatpost.net