Чому закарпатські нардепи проти нормальних доріг у області?
6 грудня на пленарному засіданні Верховної Ради України розглядався проекту Закону про внесення змін до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (щодо поширення експерименту з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення на Івано-Франківську область, Закарпатську область та продовження даного експерименту в інших областях) (№5222).
Здавалося б, звичайне робоче питання, але ж насправді визначалася подальша доля фінансування ремонту доріг у області.
Отже, законопроект передбачав виділення коштів на реконструкцію автошляхів загального користування державного значення.
Ініціаторами законопроекту були два нардепи від Закарпаття – Валерій Лунченко та Роберт Горват. Саме вони підняли питання про погану якість дорожнього покриття, про те, що через бездоріжжя до нас не хочуть їхати туристи, нашу область оминають інвестори і цим самим гальмується процес капіталовкладення та розвитку інфраструктури. Саме через це ми втрачаємо можливість створити тисячі додаткових робочих місць і в той же час втрачаємо трудовий потенціал, адже через безробіття наші краяни змушені їхати шукати гірку копійчину за кордон.
А в результаті – до бюджету не надходять додаткові кошти, розпадаються сім’ї, соціальними сиротами виростає ціле покоління дітей… практично при живих батьках – трудових мігрантах.
Насправді проблема поганої якості доріг набагато глобальніша, ніж може здатися на перший погляд. У той же час… цими ж шляхами їздять і наші народні обранці, коли повертаються на малу батьківщину, де в них, згідно з деклараціями, і будинки, і квартири, і заводи, і підприємства… і багато іншої нерухомості.
Тож чому у їхніх діях зовсім немає логіки? Адже з усіх одинадцяти закарпатських слуг народу підтримали законопроект (проголосували за його включення до порядку денного) тільки шестеро – ті ж Валерій Лунченко і Роберт Горват, а також Василь Брензович, Іван Крулько, Василь Петьовка та Валерій Пацкан.
А де ж були інші п’ятеро?
Мукачівці Віктор та Павло Балоги, а також Михайло Ланьо і одіозний екс-ужгородець Нестор Шуфрич не голосували взагалі, а уродженець Ужгорода, радикал Юрій Чижмар на засіданні був відсутній.
Дивно, чому ж вони не підтримали законопроект? Невже їм байдужа доля своїх же земляків. Нехай навіть зараз у Закарпатті вони бувають рідко, або не бувають взагалі. Але той клаптик землі, де людина народилася, завжди залишає в душі нестертий слід… і навіть проживаючи за океаном, наші краяни з любов’ю ставляться до своєї малої батьківщини…
Та, на жаль, окремі нардепи іншої думки… вони про закарпатців згадують лише перед виборами.
Очевидно одне – єдності між нашими земляками немає навіть у Верховній Раді. Хтось іде туди лише для захисту власних бізнес-інтересів, а не для того, аби відстоювати волю народу.
Від цього, як не прикро, страждають самі ж краяни… обмануті і покинуті наодинці зі своїми проблемами.
Хоч ми живемо за кілька кілометрів від Європи, але якісні дороги саме європейського зразка деяким нашим нардепам явно не потрібні. Їх цікавить лише самопіар.
Чому львівські нардепи згуртовано лобіюють інтереси своїх виборців, а нашим на власну ж область просто начхати?
За роки «роботи» у Верховній Раді більшість наших обранців фактично для свого краю нічого так і не зробила.
Так яка ж тоді користь від цілої армії дармоїдів, які проїдають кошти населення (чесних платників податків) самим закарпатцям?
