Якою є винагорода для вуличного музиканта?
Соціальний експеримент
Героєм нашого наступного соціального експерименту став відомий у краї вуличний музикант, ужгородець Віталій Волошин. Граючи для перехожих, чоловік не ставить собі за мету, «зірвати куш», люди самі кидають йому до скриньки гроші, адже за концерти, навіть імпровізовані, потрібно платити. Цього разу людина-оркестр, який під час виступу використовує фонограму та одночасно дивує майстерною грою на шістьох інструментах, так само цілковито поринув у творчість. А ми там часом спостерігали за реакцією та вчинками містян.
Сльози вдячності
За кілька хвилин біля пана Віталія вже зібрався натовп. Його мелодії добре знайомі мешканцям не тільки обласного центру, але й багатьох міст Закарпаття. До речі, хоча й до «бременських» музик краяни вже звикли, та під час виступів більшість із них оточують допитливі перехожі. Хтось – просто слухає, а хтось – матеріально заохочує артистів.
Цього разу «зівак» було справді багато. Приємні романтичні мелодії розчулили багатьох.
Одна бабця, років 70, довго стояла і слухала музику, витирала хусткою очі.
-Аж серце стискається від емоцій, – зауважила жінка. – Так хочеться його підтримати не тільки аплодисментами, але й матеріально… та пенсія така мізерна, що не знаю, як до наступної «дотягну». І його, і нас держава поставила у жорсткі умови виживання. Якби музикантові жилося добре, він би виступав на великих сценах Європи та Америки, а не в такому відносно невеликому місті, як наше.
Розплакалась і дівчина, років 18.
-Він виконує мій улюблений трек. Я часто його слухала разом із коханою людиною. Нещодавно його не стало, він загинув у автокатастрофі. Мелодія навіяла такі приємні, такі солодкі, і в той же час такі болісні спогади, – поділилася думками незнайомка, кидаючи до «музичної скриньки» десять гривень.
Між іншим, він душевних мелодій розчулювалися навіть чоловіки, а мами і бабусі неодноразово просили Віталія Волошина сфотографуватися з дітьми. До речі, саме малеча найбільш активно матеріально «підтримувала» музиканта.
За чужий рахунок…
Під час виступу пана Віталія час від часу вітер розносив гроші, що стояли біля скриньки. Серед перехожих були такі, хто старанно збирав банкноти і відносив їх на місце, але були й такі, чия поведінка суперечила всім етичним нормам. Скажімо, хлопчик, років 10, який повертався зі школи, схопив дві гривні, які відніс вітер і заховав до кишені. На запитання, чиї це гроші, відповів, що його і втік.
За рахунок музиканта вирішили поповнити власний бюджет і деякі жебраки. Один з них улігся на куртку неподалік від артиста і в його шапку, до слова, містяни чомусь кидали гроші навіть частіше, ніж до скриньки Віталія Волошина.
-Я собі відпочиваю, – зазначив старець. – Законом не заборонено сидіти на бруківці. А шапка просто стоїть збоку. Я ж не прошу людей кидати, – зазначив він.
І справді, жебрак ні від кого нічого не просив, просто одночасно отримував два задоволення – слухав музику і радів грошенятам.
Цікаво, що більшість перехожих просто зупинялися неподалік, знімали та фотографували виступ артиста, дехто підходив і особисто дякував за виконання, інші ж вигукували «Браво!» та «Молодець!» Багато хто аплодував, але мало хто «золотив» руку, чи б то скриньку музиканта.
Утім музика сподобалася абсолютно всім. А під час «концерту» траплялись і справжні курйози. Скажімо, жінка, років 30, так задивилась на виконавця, що впала посеред дороги, або маленька дівчинка, імітуючи рухи музиканта, почала грати на невидимому інструменті… Дехто з меломанів, до речі, під час виступу людини-оркестру навіть танцював.