Закарпатські чудасії. Берегівський вепр Вотер ходить до подруг без повідка
Виявляється, будь-яку домашню тварину можна навчити виконувати команди, головне – виявити терпіння, наполегливість і любити підопічного. Так, зокрема, вважає Йовжі бачі із Берегівського району. Його вепр ходить біля хазяїна, як собака, без повідка. Використовує для управління ґазда лише тоненьку палицю і керує твариною дуже вміло.
— Вотер від прута не боїться, але знає, що коли палиця торкнеться до нього, потрібно повертати. Це – мій жезл, як у регулювальника, – усміхається хазяїн вепра.
Постукуючи по бокам тварини, господар справді скеровує улюбленця туди, куди потрібно. А ходить селом Вотер не просто так… він навідується в гості до подруг. За послугу його власник бере 160 гривень і стверджує, що якщо запліднення не відбулося, кавалер приходить до самки кілька разів, до тих пір, поки вона не завагітніє.
Журналісту zakarpatpost.net неодноразово доводилося бачити, як розгулюють свині центральною дорогою в селі Гать, що на Берегівщині, хоча пан Йосип запевняє, що подібний сервіс є і в інших населених пунктах, але, скажімо, у сусідніх Дерцені чи у Жнятині самців возять до самок автомобілями.
Наразі Вотеру два роки. На своїй справі він знається добре, є дуже настирливим і розумним.
— Свині – мудрі тварини. Вони схожі на собак, – ділиться знаннями Йовжі бачі.
Годує вепра мешканець Берегівщини буряками, пшеничними висівками, картоплею, борошном.
— Він їсть усе, але перекормлювати не можна. Самець завжди повинен бути у формі. Коли надто ситий – стає лінивим, – зізнається пан Йосип.
Цікаво, що дресировані свині можуть знаходити наркотики ще краще за чотирилапих поліцейських. Крім того, як домашні вепри, так і дикі кабани є полігамними істотами. Впродовж доби самець здатний запліднити аж трьох самиць. А прожити свиня може аж 20 років.
