Продати в Закарпатті свиню легше, ніж автомобіль
Скільки б урядовці не приймали законів про автомобілі, все одно ситуація з їхнім збутом та придбанням залишається не дуже райдужною. По-перше, вартість машин є доволі високою, а по-друге, населення весь час зубожіє. Тож поки що ситуація з «залізними конями» на ринках бажає кращого…
Майже, як на тваринному ринку
Авторинок – місце, де сходяться ті, кого справді цікавить транспорт. За нинішніх цін і зарплат купити «нульовий» транспортний засіб по кишені далеко не всім, а зв’язувати себе кредитним зашморгом також хочеться мало кому. Тож охочі придбати більш-менш нормальну автівку відправляються останнім часом здебільшого не до спеціальних салонів, а на «стоянки-аукціони», що квартирують на околицях закарпатських міст.
Субота – день базарний. На авторинку із самого ранку кипить торг. Переважно реалізовують автівки чоловіки, а от серед потенційних покупців доволі багато жінок. Вибір транспортних засобів широкий, але найбільше стареньких «Жигулів».
Продавці, вишикувані колонами нахвалюють кожен свій крам, розповідаючи про привілеї автівок і запевняючи, що сама їхня модель на сьогодні є найвигіднішою. Утім збути машину не так легко, як здається на перший погляд.
-Уже два місяці продаю «Kia Carnival», новенька, з 2004 року, у чудовому стані. Прошу за неї всього 1800 євро. Хочу їхати на заробітки в Іспанію, потрібні гроші на оформлення документів. Покупці підходять, питають, однак не поспішають купувати. Дружина тиждень тому на тваринному ринку за дві години дев’ять поросят продала, а я тут свого «залізного коня» ніяк збути не можу. Де тільки не бував – і в Кінчеші, і в Мукачеві, і в Хусті, і в Тересві, та марно. Масу грошей вже на бензин витратив. Видно, серйозно нікого не зацікавив. Проте даю оголошення в газети, розміщую інформацію у соцмережах, отже, переконаний, рано чи пізно – покупець знайдеться, – стверджує пан Микола із Тячівщини.
До розмови долучається ужгородець Василь Еней.
-Ще два роки тому мені вдавалося продавати по автівці кожні два місяці. Я автомеханік, ремонтую транспорт, у поганому стані ніколи нікому нічого не пропоную. Проте зараз у людей немає грошей. Краяни пересіли на маршрутки. Наразі даю 30-річного «Opel Ascona» за 1500 «зелених». Це зовсім небагато. Можу навіть опустити ціну на 200-300 доларів, – діловито зауважує чоловік.
А от хустянину Василю Кадару поталанило більше. До нього саме підходить молодик, який відраховує за ВАЗ-2007 750 у.о.
-Машина не нова, з 1975 року, утім мені буде на ній зручно картоплю з поля возити, – усміхаючись ділиться враженнями від покупки новий власник «сімки», пан Олександр із Виноградова.
Чоловіки «б’ють по рукам» і їдуть оформляти документи.
Кому потрібна «Forza» без документів?
Виявляється, на авторинку можна знайти й чимало транспортних засобів, які продають або на запчастини (за символічну ціну), або без документів (до слова, за цілком пристойні гроші).
Скажімо, неговіркий власник яскравої червоної «Forz’и», яка здалеку кидається у вічі, каже, що авто без «паперів», але в ідеальному стані і що просить за нього 3500 доларів. Не знаю, чи хтось ризикне викласти за нього такі гроші, адже майже за таку ж ціну можна знайти непогані моделі машин із пакетом усіх необхідних документів.
Зі слів обережних покупців, трапляються між продавцями й справжні шарлатани, тож перед здійсненням важливої покупки радять ретельно перевіряти все, що тільки можна, аби потім не мати проблем із законом. Адже окремі власники можуть «підсунути» необізнаному клієнтові машину із перебитими номерами або крадену. Технічний стан теж не завжди відповідає вартості.
-Гнилі місця зафарбовують і просять фантастичні гроші. Але ж не все золото, що блищить, – нарікає пан Дмитро із Криви.
А загалом багато хто нині практикує здійснювати транспортні покупки через Інтернет.
-Я нічого не продаю, просто прийшов вивчити ринок цін, бо піддивився на одному з сайтів непоганий «Volkswagen Golf». Проте господар просить за нього досить багато. Тому хотів з’ясувати, чи мені вигідно купувати його, – ділиться думками пан Богдан з Іршави.
До речі, на авторинку гуртуються як покупці, так і продавці майже з усієї області. Багато хто зустрічає знайомих, емоційно переповідає останні новини… майже як і на продуктових ринках.
Що ж стосується самого краму, то він тут теж на всякий колір і смак… Ціни теж різні. Є «металобрухт» і за 200 доларів, є й майже новенькі автівки за суми з багатьма нулями.
Є, звичайно, між покупцями й такі, хто вважає купівлю «чотириколісного помічника» можливістю інвестування девальвуючої гривні у щось корисне, тим більше, що інколи на ринку можна знайти непогану вживану автівку справді за безцінь. Тому не можна стверджувати, що машини ніхто не купує взагалі, просто, як кажуть, на всякий товар є свій покупець.
Між іншим…
Незважаючи на те що Верховна Рада проголосувала за «автомобільний» закон, скажімо, ситуація з пересічниками досі залишається напруженою.
А з наступного року автомобілістів уряд обіцяє порадувати черговими новаціями. Чи будуть вони позитивними – покаже тільки час.
