Закарпатці потрапляють на гачок віртуальних крадіїв
Кількість жертв кібершахраїв невпинно зростає. Скажімо, протягом минулого року їх стало більше у 6,5 разів. Цьогоріч злочинів не поменшало. Але найгірше, що далеко не кожен із них вдається розкрити, а людям – повернути гроші.. Скажімо, кілька років тому, у Хусті вкрали останні гроші, які громада міста збирала на операцію дитині. Не цураються злодії ні поживитися й за рахунок пенсіонерів.
Пані Юлія з Хуста дуже зраділа, коли їй зателефонували за оголошенням, розміщеним на одному з сайтів. Жінка хотіла продати старий диван. Однак покупець чомусь хотів розрахуватися через картку. Вона продиктувала номер і чекала грошей. Незнайомець запевняв, що знаходиться біля терміналу і випитував у жінки конфіденційні дані, цікавився символами, які прийшли на її телефон у SMS-повідомленні. А незабаром 64-річна хустянка зрозуміла, що її ошукали… і з платіжки зняли всі кошти.
— Однією з найбільш поширених помилок людей є те, що вони розміщують у оголошеннях той номер. До якого «прикріплена» банківська картка. Справа втому, що злочинці – люди винахідливі, вони вміють отримувати дублікати SIM-карток, блокувати на певний час номер справжнього користувача та отримувати надіслані йому банком SMS-повідомлення, в тому числі з паролем входу в акаунт рахунку. Щоб цього не трапилося, краще оприлюднювати номери, які не мають відношення до грошових переказів, можна навіть для цього купити іншу картку, – каже юрист Юрій Дякун.
Мобільних операторів звинувачувати також не варто. Вони не відстежують, у якому саме регіоні використовувалася SIM-карта, дублікат якої просять видати. Злочинці ж підшуковують собі в Інтернеті номер телефону продавця якогось товару, зв’язуються з ним, цікавляться ціною. І так повторюється тричі, але з різних телефонів. Відповідно, коли оператор мобільного зв’язку при намаганні отримати дублікат SIM-карти запитає номери трьох останніх телефонів, з яких надходили дзвінки, шахраї їх без проблем називають. А ще… для того, аби мати «залізне алібі», якщо мобільний оператор при видачі дублікату SIM-карти спитає, коли востаннє поповнювався номер, вони можуть навіть «скинути» на рахунок жертви кілька гривень.
Подібних схем дуже багато. А що ж про це думає поліція?
— У нас дійсно зафіксовано випадки, коли мешканці міста чи району через мережу Інтернет вирішили купити авто, одяг та інші речі. Нещодавно до нас звернулася місцева жителька із заявою про те, що правоохоронці утримують її сина та вимагають перерахувати кошти у розмірі 15000 гривень. Жінка замість того, щоб перевірити інформацію пішла до банкомату та перерахувала кошти невідомим вимагачам і тільки після того вирішила перевірити інформацію уже у відділку. Працівник поліції повідомив, що її сина тут немає, а відтак йому передзвонила і мати й під час розмови довідалася, що з ним все гаразд і його ніхто не затримував. Одним з найбільш поширених злочинів сьогодення є шахрайство, пов’язане з незаконним заволодінням грошовими коштами із використанням мережі Інтернет при укладанні договорів купівлі-продажу товарів та послуг. Схема тут працює проста. При розміщенні оголошень з пропозицією купівлі товару, шахраї, зацікавивши продавця вигідною пропозицією, пропонують перерахувати грошові кошти на картковий рахунок продавця та дізнаються номер рахунку, персональні дані і номер мобільного телефону власника, начебто для з’ясування питань, які можуть виникнути при перерахуванні коштів. У подальшому на мобільний номер власника карткового рахунку телефонує особа, яка представляється працівником банківської установи та повідомляє, що кошти неможливо буде зарахувати від юридичної особи у зв’язку з неактивованою відповідною функцією. Однак це можна швидко вирішити шляхом здійснення ряду дій біля найближчого банкомату. У результаті краяни, не розуміючи суті маніпуляцій, самостійно перераховують кошти зловмисникам, або активують функції, які надають правопорушникам можливість заволодіти грошима, що знаходяться на карткових рахунках. Щоб не потрапити на гачок мережевого шахрая, потрібно з’ясувати терміни доставки та спосіб оплати товару, за допомогою мережі Інтернет перевірити місцезнаходження Інтернет-магазину або особу-продавця (адресу вказану на сайті), оплату придбаного товару краще всього здійснювати при отриманні та після перевірки покупки. І на останок, аби не потрапити в неприємну ситуацію одурювання в мережі Інтернет, достатньо мати елементарну обізнаність та прислухатися до застережень правоохоронців. Якщо ви все ж стали жертвою злочину, негайно звертайтеся до найближчого відділу поліції.
Щоправда, знайти злочинців дуже важко. У більшості випадків повернути гроші майже неможливо. І не має абсолютно ніякого значення, чи поцупили шахраї з рахунку 100 гривень, чи 100 тисяч. Та й точної статистики «електронних» крадіжок взагалі немає. Тож захищатися від кібератак ми повинні вчитися самі… Адже, як кажуть, береженого й Бог береже.
