Різдвяне послання єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Закарпатської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Всечесні отці, дорогі у Христі браття і сестри!
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
Ця велика і спасительна подія для всього світу – народження Богонемовляти відбулась у маленькому іудейському місті Віфлеємі. Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спасіння людей від рабства гріха та смерті. В убогій Віфлеємській печері здійснилося те, про що говорили пророки , та чого протягом багатьох тисячоліть з нетерпінням чекало людство. «Звернімо свій погляд до небесного воїнства, подивимось на славу Ангельську, послухаємо їх Божественного співу. Який же голос ми чуємо від них? «Слава у вишніх Богу», – взивають вони. А чому Ангели прославляють своїм голосом Божество, яке споглядається у вишніх? «Тому, – відповідають вони, – що і на землі мир». Ось яке явище привело ангелів в радість: «на землі мир!». Земля, яка раніше була проклята, яка вирощувала терня і бур’ян, – країна війн, місце вигнання засуджених, – ця земля прийняла мир. О чудо! Істина від землі засяяла, і правда з небес прихилилася (Пс. 84, 12).- каже Святий Григорій, єпископ Ніський.
На прикладі декількох євангельських слів від Матфея та Іоана , в яких відображається священна подія Різдва Христового, ми можемо відчути велику глибину змісту і значення цієї святої події: «Любов Божа відкрилась до нас у тому, що Бог послав у світ єдинородного Сина Свого,щоб ми мали життя через Нього (1 Ін. 4, 9)»; Та: «Народження ж Ісуса Христа сталося так: Коли Його матір Марію було заручено з Йосифом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого… І вона народить Сина, і дасть ім’я Йому Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Мф.1:18,21).
Великий задум Божий – спасіння людства розпочинається з послуху і смирення – читаємо у євангелії від Іоана Богослова: «Так Бог полюбив світ, що і Сина Свого Єдинородного віддав, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» ( Іоанн 3:16) . Син Божий приходить у цей світ смиренно, як Дитя, через послух Богу Отцю. Христос стає людиною, щоб подолати в людській природі гріх і смерть і побудувати Царство Боже . Через народження Богомладенця Ісуса оновлюється творіння і людство. Доказом цього є християнство, яке змінило світ. Безліч святих в усі періоди історії стали доказом перемоги святості над гріхом!
Святий Григорій чудотворець, єпископ Неокесарійський говорить: «У цей великий день ми бачимо великі знамення: царі, знявши корони, поклоняються з віншуваннями Царю, Який з неба зійшов і Який від праведних царів (за плоттю) походить і зробився немовлям, Який найвеличніші тайни знає і в материнських обіймах зігрівається. Той, Хто залишив ангелів, архангелів, престоли, господства, сили, невсипущих і вогненосних всіх духів, один, йдучи новим шляхом, виходить із непорушної сім’ям дівственної утроби. Творець всіх йде просвітити світ і не залишає сиротами ангелів, являється і людям, які створені Богом. Царя Небесного славою і честю оточують царі. Вождю воїнів моління і хваління приносять воїни, жінки вшановують у страсі Сина жінки, бо він зробився радістю жінок; діви прославляють Діву, через Яку дівство прийняло благословення, і дивуючись запитують Марію: «Звідки в Тебе молоко, яке саме собою багато виливається; яким дивом із дівственних багатих потоків ти годуєш Немовля?».
Сьогодні і наша Срібна Земля, піснями вихваляючи і молитвою славлячи, зустрічає народженого Спасителя Світу. Проте в серцях наших, ще й досі, залишається біль та смуток від втрат синів і батьків – закарпатців на сході України в зоні антитерористичної операції. В усіх храмах Української Православної Церкви Київського Патріархату загалом та Закарпатської єпархії зокрема, безперервно лунають молитви за мир в Україні, за військовослужбовців, що захищають нашу Державу від агресора в зоні АТО, та за тих кого вже з нами нема, хто загинув при виконанні службових обов’язків на полі бою. Церква не залишається осторонь проблем та потреб захисників Вітчизни, та усіляко сприяє їм, допомагаючи матеріально та духовно.
Проте знаємо і віримо в те, що Господь захистить усіх нас та допоможе у завершенні цієї нікому не потрібної війни. Підтвердженням цього є і той факт , що 14 жовтня 2016 року в Свято – Покровському храмі міста Перечин, під час заупокійної літії за спочилими закарпатськими воїнами , що загинули в зоні АТО на сході України, заплакала мироточива ікона Христа Спасителя. Це диво Боже могли спостерігати священнослужителі та віряни, котрі в той момент молились за душі спочилих військових біля пам’ятного знаку загиблим воїнам-закарпатцям . Як можемо ми трактувати це диво дорогі браття і сестри? Як можемо споглядати без страху на сльози , що потекли з найсвятіших очей Господніх? Чи достойні ми такої благодаті, і що чекати нам після цього знаку з Небес – біди чи радості? Знайте , вірю в те, що Господь цією подією, в першу чергу, показав усім нам та українському народові, Своє переживання за кожного українського солдата , що захищається від агресивних дій терористів в зоні АТО, співпереживає з матерями та батьками, котрі втратили своїх синів – воїнів, що життя своє віддали за волю нашої Держави . Він пам’ятає кожну сльозу пролиту дружиною та дитиною за своїм чоловіком та татусем, і плаче разом з усім народом України. А якщо Господь співпереживає нам , то чи не переможе воїнство наше у битві за віру і Україну? Чи не допоможе Цар Небесний у завершенні війни та встановлення миру на сході нашої Держави? Допоможе дорогі браття і сестри ! Допоможе , бо де правда там Бог! Господь з нами! Хто проти нас?! Молімось про це Всевишньому і отримаємо те що просимо!
2016 – й рік що минає був знаковим для Закарпаття, адже наш край відвідав Святійший Патріарх Київський і всієї Руси – України Філарет, який здійснив Чин освячення новозбудованого храму Покрови Пресвятої Богородиці міста Перечин та благословив усіх нас на подальшу працю на ниві служіння Богу, Церкві та Державі.
Священнослужителі єпархії продовжують свідчити про Христа в лікарнях, в соціальних, реабілітаційних та освітніх закладах. Окрема увага приділяється дітям – сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування, людям похилого віку, немічними та самотнім. В липні ми вперше провели православний молодіжний дитячий єпархіальний табір: «Ліхтарик» – оздоровили десятки дітей, створили благодійний фонд «ЕЛЕОС Закарпаття», представники якого опікуються найменш захищеними верствами населення. Допомагає у розвитку нашої єпархії плідна співпраця з владою Закарпатського регіону, з якою вдалося виконати різноманітні проекти.
На завершення свого послання, хочу звернутися до кожного християнина нашої Срібної Богом благословенної землі, не залежно від їх конфесійної приналежності, словами святого Амвросія, єпископа Медіоланського: «Браття! Зустрічаючи день Різдва Господа нашого, очистимо себе від усякої скверни гріхів, наповнимо скарбниці різноманітними дарами, щоб того святого дня було чим втішити подорожуючих, полегшити скорботи вдів, одягнути бідних. Бо хіба добре буде, якщо в одному і тому ж домі, між рабами одного господаря, інший буде веселитися, зодягнувшись у шовкову одіж, а другий стане сумувати, ходячи в старім вбрані, – один буде насолоджуватися їжею, а інший терпіти голод і холод, – той стане страждати від вчорашнього сп’яніння, а той від вчорашнього постування. І якою буде дія нашої молитви, коли ми просимо визволити нас від лукавого, а самі не хочемо ставитися милосердно і з любов’ю до наших братів? Станемо уподібнюватися до Господа…»
Отож у ці святкові дні вітаю з Різдвом Христовим християн нашої області всіх конфесій, владу краю, народних депутатів України від Закарпаття, військовослужбовців, духовенство, чернецтво, мирян і бажаю, щоб Бог послав мир у наші душі, у наші сім’ї і в нашу державу. Молюся, щоб ми проводили своє життя у любові до Бога і до ближнього. Нехай Бог благословить усіх нас!
Христос Рождається! Славімо Його!
Варсонофій, єпископ Ужгородський і Закарпатський
Різдво Христове – 2017 року Божого. Місто Мукачево.
