Закарпатське безробіття має… жіноче обличчя
За даними Дослідницького центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, безробітних протягом останнього року стало удвічі більше. Проте на обліку Центру зайнятості кількість потенційних шукачів вакансій, навпаки, знизилась… Головними причинами є трудова міграція за кордон, «втеча» від мобілізації, нелегальна зайнятість…
Чи краще там, де нас немає?
Якщо нових підприємств, готових надати додаткові робочі місця краянам на території області – одиниці, то кількість агенцій з працевлаштування за рубежем чи посередників, які займаються оформлення віз – усе більше. Логічно виникає запитання: куди дівається наш робітничий потенціал? Виявляється, найчастіше закарпатці шукають роботу в Чехії, на другому місці – Угорщина і на третьому, як не парадоксально – Росія. Значний відсоток мешканців регіону обирає країною-роботодавцем Іспанію, Італію, Фінляндію. А найбільш здібні, переважно дипломовані фахівці, за «гіркою копійчиною» їдуть у Швецію, Англію, Канаду.
Щодо обов’язків, які виконують наші земляки в інших державах – то переважно їм випадає нагода займатись нелегкою фізичною працею. Чоловіки трудяться будівельниками, штукатурами, плиточниками. Жінки ж, як правило, задіяні на заводах чи в сільському господарстві. Певний відсоток представниць слабкої статі також доглядає за літніми людьми та дітьми.
Зовсім незначній кількості наших земляків вдається працювати за кордоном за фахом. Для цього, правда, як правило, доводиться здобувати ще одну вищу освіту. Отже серед тих, кому поталанило знайти гідне «місце під сонцем» у Європі – працівники ІТ- технологій, лікарі, економісти та музиканти.
Дивно… якщо раніше роботу інтенсивніше шукали чоловіки, то протягом останніх двох років найпотенційнішими клієнтками Центру зайнятості стали жінки.
Що ж стосується професій, то найчастіше через «біржу» представниці прекрасної половини знаходять роботу швачок, продавців, офіціантів. Чоловіки ж – спеціалістів лісопереробної галузі, різноробочих, охоронців. Між іншим, із 387 підприємств, установ та організацій, які мали вільні вакансії торік, 368 роботодавців отримали робочу силу завдяки службі зайнятості.
Жіноча робота менш оплачувана
На жаль, жінкам сьогодні набагато важче знайти високоплачувану роботу, ніж чоловікам. І справа не в фізичних даних, не в розумових здібностях, скоріше – у менталітеті. Скажімо, представниці слабкої статі важче стати політиком, депутатом, апаратним керівником (серед депутатів міської ради наразі всього дві жінки). Проте, є багато справді суто жіночих спеціальностей, де представники сильної статі з радістю «поступаються місцем» прекрасній половині людства. Це – секретарі, бухгалтери, вчителі, бібліотекарі, частково – кухарі і банківські працівники.
Та поряд із цим, усе частіше саме жінкам доводиться утримувати родини, виводити в світ та навчати дітей. Тому й не дивно, що слабка стать все більше почала освоювати чоловічі спеціальності. Зокрема, підвищився рівень зайнятості жінок у сфері транспорту і логістики (36%), фінансів (34%), продажів (30%) і закупівель (31%), управління персоналом (9%), будівництва (11%) та юриспруденції (12%). Крім того, нерідко дівчата виявляють бажання працювати на станціях технічного обслуговування, в автосалонах та в інженерно-технічній сфері.
Тож хоч безробіття і має наразі переважно жіноче обличчя, хоч роботи вистачає далеко не всім бажаючим, та сильні тілом і духом краянки готові відстоювати законні права та боротись за омріяні посади на рівні з чоловіками.
